Якова 3

Українська Біблія LXX УБТ

1 Брати мої, хай не буде багато таких, які стають учителями, знаючи, що приймемо більший осуд. (Мр 12:40; Рим 13:2)2 Адже всі ми багато грішимо. Коли ж хто не грішить словом, — то досконалий чоловік, здатний приборкати й усе тіло. (Як 1:26)3 Ось і коням вкладаємо вуздечку в рот, щоб нам корилися, і керуємо всім їхнім тілом. (Пс 31:9)4 Ось і кораблі, хоч які великі та гнані бурхливими вітрами, але керуються малим стерном, куди [лише] хоче стерновий.5 Так само і язик: хоч і малий орган, а дуже хвалиться. Ось який невеликий вогонь, а спалює такий великий ліс!6 І язик — це вогонь, світ неправди. Язик [так] поставлений між нашими органами, що опоганює все тіло і підпалює круг життя, а його самого запалює геєна[1]. (Мт 12:36; Мт 15:11)7 Адже всякий рід звірів і птахів, плазунів і риб приборкується, — вони освоєні людською природою.8 А язика ніхто з людей не може приборкати; він — зло невгамовне, повний смертоносної отрути. (Пс 139:4; Як 1:8)9 Ним благословляємо Господа й Отця і ним проклинаємо людей, які створені за Божою подобою. (Лк 6:28; Рим 12:14)10 З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не годиться, брати мої, щоб так воно було! (Еф 4:29)11 Хіба з одного джерела виходить солодка й гірка вода?12 Чи може, брати мої, смоківниця родити оливки, а виноградна лоза — смокви? І солончак не може давати солодкої води. (Мт 7:16)13 Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже свої діла в лагідній мудрості доброго способу життя. (Як 2:18; 1Пет 2:12)14 Коли ж маєте гірку заздрість і суперництво у ваших серцях, не хваліться і не говоріть неправди на правду. (1Кор 3:3; 2Кор 12:20; Гал 5:20; Еф 4:31; Як 3:16)15 Це не та мудрість, яка сходить згори, а земна, душевна, бісівська. (1Кор 2:14; 1Тим 4:1; Як 1:5; Як 1:17; Юда 1:19)16 Тому що де заздрість та чвари, там безладдя і всяке лихе діло. (Як 1:8; Як 3:14)17 А та мудрість, що згори, насамперед чиста, потім мирна, лагідна, покірна, повна милосердя і добрих плодів, безстороння, нелукава. (Як 1:5)18 Адже плід праведності сіється в мирі — і творцями миру. (Мт 5:9; флп 1:11)