Римлян 11

Українська Біблія LXX УБТ

1 Отже, я запитую: Хіба відкинув Бог Свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин — з нащадків Авраама, з Веніаминового племені. (2Кор 11:22; флп 3:5)2 Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, коли він скаржиться Богові на Ізраїль: (Пс 93:14)3 Господи, повбивали Твоїх пророків, порозбивали Твої жертовники, а я залишився сам; шукають і моєї душі!4 І що ж каже йому Бог у відповідь? Я залишив Собі сім тисяч чоловіків, які не схилились на коліна перед Ваалом.5 Так само і тепер, за вибором благодаті, залишився останок. (Рим 9:11; Рим 9:27)6 Якщо ж за благодаттю, то не за ділами, бо тоді благодать вже не була б благодаттю. [А коли за ділами, то це вже не благодать, бо тоді діло вже не є ділом]. (Рим 4:4; Рим 4:6; Гал 2:16; Гал 3:18)7 І що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, але одержали вибрані; інші ж стали закам’янілими, (Рим 9:31)8 як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не бачили і вуха щоб не чули, — аж до нинішнього дня. (Мр 3:5)9 Давид каже: Нехай стане їхня їжа сильцем, пасткою і спокусою — на відплату їм! (Пс 34:8; Пс 68:23)10 Хай їхні очі стануть темними, щоб не бачили, нехай їхня спина завжди буде зігнута!11 Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але через їхнє падіння прийде спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів. (Дії 18:6; Рим 10:19)12 Якщо ж їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою була б їхня повнота! (Рим 11:25)13 Кажу вам, язичникам: Оскільки я є апостол для язичників, то прославляю моє служіння; (Рим 1:5)14 може, цим я викличу ревність своїх рідних за тілом і спасу декого з них. (Рим 10:19; 1Кор 9:22; 1Тим 4:16)15 Бо коли їхнє відкинення є примиренням світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих? (Ів 5:25; 2Кор 5:19)16 Якщо перший сніп святий, то й тісто святе; і якщо корінь святий, то й гілля святе.17 Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливкового дерева, (Еф 2:11; Еф 2:19)18 то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам’ятай, що не ти корінь носиш, а корінь носить тебе.19 Скажеш: Галузки відламано, щоб я прищепився.20 Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся. (Рим 12:16; 1Кор 10:12; 1Кор 15:1; 1Кор 16:13; 2Кор 1:24; флп 2:12; 1Сол 3:8)21 Бо коли Бог не пощадив природних галузок, то Він і тебе не пощадить.22 Отже, поглянь на Божу милість і суворість: на тих, які відпали, — суворість, а на тебе — Божу милість, якщо будеш залишатися в милості; якщо ж ні, то будеш відрубаний. (Ів 15:2; Ів 15:4; Євр 3:14)23 Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити. (2Кор 3:16)24 Тому що коли ти, відтятий від дикої за своєю природою оливки, був проти природи прищеплений до доброї оливки, — то наскільки легше будуть прищеплені до своєї ж оливки вони, природні?25 Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників. (Мр 3:5; Лк 21:24; Ів 10:16; Рим 1:13; Рим 11:12; Рим 12:16; 1Кор 14:2; Кол 1:25)26 Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова. (Пс 13:7)27 Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!28 Тож згідно з Євангелієм вони — вороги задля вас, а згідно з обранням — улюблені задля батьків. (Рим 9:11; Рим 9:25)29 Адже Боже покликання та дари — непохитні. (Пс 109:4; Рим 15:8)30 Бо як ви колись не корилися Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, (Рим 2:8; Рим 10:21; Рим 15:9)31 так і вони нині не покорилися задля милосердя над вами, щоб тепер і вони самі були помилувані.32 Тож Бог замкнув усіх у непокорі, щоб усіх помилувати. (Гал 3:22; 1Тим 2:4)33 О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги! (Пс 76:20; Рим 9:23; 1Кор 1:21; 1Кор 2:7; 1Кор 2:10; Еф 3:5; Еф 3:8; Еф 3:10; Кол 2:3)34 Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому? (1Кор 2:16)35 Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад?36 Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь. (Рим 16:27; 1Кор 8:6; Кол 1:16; Євр 2:10)