1Отже, я запитую: Хіба відкинув Бог Свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин — з нащадків Авраама, з Веніаминового племені. (2Co 11:22; Php 3:5)2Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, коли він скаржиться Богові на Ізраїль: (Ps 93:14)3Господи, повбивали Твоїх пророків, порозбивали Твої жертовники, а я залишився сам; шукають і моєї душі!4І що ж каже йому Бог у відповідь? Я залишив Собі сім тисяч чоловіків, які не схилились на коліна перед Ваалом.5Так само і тепер, за вибором благодаті, залишився останок. (Ro 9:11; Ro 9:27)6Якщо ж за благодаттю, то не за ділами, бо тоді благодать вже не була б благодаттю. [А коли за ділами, то це вже не благодать, бо тоді діло вже не є ділом]. (Ro 4:4; Ro 4:6; Ga 2:16; Ga 3:18)7І що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, але одержали вибрані; інші ж стали закам’янілими, (Ro 9:31)8як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не бачили і вуха щоб не чули, — аж до нинішнього дня. (Mr 3:5)9Давид каже: Нехай стане їхня їжа сильцем, пасткою і спокусою — на відплату їм! (Ps 34:8; Ps 68:23)10Хай їхні очі стануть темними, щоб не бачили, нехай їхня спина завжди буде зігнута!
Спасіння язичників
11Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але через їхнє падіння прийде спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів. (Ac 18:6; Ro 10:19)12Якщо ж їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою була б їхня повнота! (Ro 11:25)13Кажу вам, язичникам: Оскільки я є апостол для язичників, то прославляю моє служіння; (Ro 1:5)14може, цим я викличу ревність своїх рідних за тілом і спасу декого з них. (Ro 10:19; 1Co 9:22; 1Ti 4:16)15Бо коли їхнє відкинення є примиренням світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих? (Joh 5:25; 2Co 5:19)16Якщо перший сніп святий, то й тісто святе; і якщо корінь святий, то й гілля святе.17Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливкового дерева, (Eph 2:11; Eph 2:19)18то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам’ятай, що не ти корінь носиш, а корінь носить тебе.19Скажеш: Галузки відламано, щоб я прищепився.20Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся. (Ro 12:16; 1Co 10:12; 1Co 15:1; 1Co 16:13; 2Co 1:24; Php 2:12; 1Th 3:8)21Бо коли Бог не пощадив природних галузок, то Він і тебе не пощадить.22Отже, поглянь на Божу милість і суворість: на тих, які відпали, — суворість, а на тебе — Божу милість, якщо будеш залишатися в милості; якщо ж ні, то будеш відрубаний. (Joh 15:2; Joh 15:4; Heb 3:14)23Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити. (2Co 3:16)24Тому що коли ти, відтятий від дикої за своєю природою оливки, був проти природи прищеплений до доброї оливки, — то наскільки легше будуть прищеплені до своєї ж оливки вони, природні?
Ізраїль спасеться
25Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників. (Mr 3:5; Lu 21:24; Joh 10:16; Ro 1:13; Ro 11:12; Ro 12:16; 1Co 14:2; Col 1:25)26Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова. (Ps 13:7)27Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!28Тож згідно з Євангелієм вони — вороги задля вас, а згідно з обранням — улюблені задля батьків. (Ro 9:11; Ro 9:25)29Адже Боже покликання та дари — непохитні. (Ps 109:4; Ro 15:8)30Бо як ви колись не корилися Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, (Ro 2:8; Ro 10:21; Ro 15:9)31так і вони нині не покорилися задля милосердя над вами, щоб тепер і вони самі були помилувані.32Тож Бог замкнув усіх у непокорі, щоб усіх помилувати. (Ga 3:22; 1Ti 2:4)
Незбагненні Божі дороги
33О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги! (Ps 76:20; Ro 9:23; 1Co 1:21; 1Co 2:7; 1Co 2:10; Eph 3:5; Eph 3:8; Eph 3:10; Col 2:3)34Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому? (1Co 2:16)35Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад?36Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь. (Ro 16:27; 1Co 8:6; Col 1:16; Heb 2:10)