1Псалом Давида на четвертий день тижня. Бог відплати — Господь! Бог відплати з’явився.2Підіймися, Судде землі, дай відплату гордим!3До яких пір, Господи, до яких пір грішники будуть вихвалятися,4будуть кричати, голосити неправду й говорити пусте всі, хто чинить беззаконня?5Господи, вони принизили Твій народ, заподіяли зло Твоїй спадщині,6замордували вдову і захожого, вигубили сиріт7і говорили: Господь не побачить, Бог Якова не помітить!8Тож схаменіться, безумні з народу! Безглузді, коли ви наберетесь розуму?9Хіба Той, Хто створив вухо, не чує? Або Хто створив око, не бачить?10Хіба не докорить Той, Хто повчає народи, Хто навчає людину розуму?11Господь знає задуми людей — знає, що вони марні.12Блаженна та людина, яку Ти, Господи, напоумляєш, навчаєш Свого закону,13щоби дати полегшення в лихі дні, доки грішникові не буде викопана яма.14Адже Господь Свого народу не відкине і спадщини Своєї не залишить напризволяще,15доки не повернеться правда до суду, — усі щирі серцем дотримуються її. (Музична пауза).16Хто підніметься зі мною проти злочинців? Хто стане зі мною проти тих, які чинять беззаконня?17Якщо би Господь не допоміг мені, ще трохи — і моя душа переселилася б до аду.18Якщо б я сказав: Посковзнулася моя нога, — Твоє милосердя, Господи, підтримає мене.19Господи, через надмір моїх страждань, що в моєму серці, Твої потіхи огорнули любов’ю мою душу.20Чи може бути в Тебе якась спільність із престолом беззаконня — з тим, хто винаходить перепони за допомогою закону?21Вони полюватимуть на душу праведного і засудять невинну кров.22Але Господь став для мене пристановищем, мій Бог — помічник, моя надія.23Він віддасть їм за їхнім беззаконням, — їх вигубить Господь, Бог наш, за їхнє лукавство.