1Повчання Етана-ізраїльтянина.2Господи, повік оспівуватиму Твоє милосердя — з роду в рід своїми устами буду сповіщати Твою правду.3Адже Ти сказав: Навіки буде встановлене милосердя. На небесах буде забезпечена Твоя правда.4Я уклав завіт зі Своїми вибранцями, поклявся Своєму рабові Давидові:5Навіки утверджу твоїх нащадків і буду підтримувати твій престол із роду в рід. (Музична пауза).6Небеса прославлятимуть Твої дивовижні діла, Господи, і Твою правду в зібранні святих.7Бо хто на хмарах зрівняється з Господом і хто між Божими синами уподібниться до Господа?8Бога прославляють на раді святих, Він — могутній і грізний — понад усіх, хто оточує Його.9Господи, Боже сил, хто подібний до Тебе? Ти, Господи, сильний, Твоя правда — довкола Тебе.10Ти пануєш над силою моря, Ти втихомирюєш його розбурхані хвилі.11Ти впокорив гордого, наче побитого, і Своєю могутньою рукою розсіяв Своїх ворогів.12Твої небеса і земля — Твоя. Ти заснував Усесвіт і все, що наповняє його.13Ти створив північ і моря; Фавор і Ермон радітимуть Твоїм Ім’ям.14У Тебе могутня рука. Нехай переможною буде Твоя рука, нехай високо буде піднята Твоя правиця!15Праведність і правосуддя — основа Твого престолу, милосердя і правда йтимуть перед Твоїм обличчям.16Блаженний народ, який знає переможний клич! Господи, вони ходитимуть у сяйві Твого обличчя.17Твоїм Іменем вони радітимуть увесь день, і Твоєю правдою вони будуть звеличені.18Адже Ти — гордість їхньої сили, через Твою прихильність зросте наша міць.19Бо допомога від Господа, від святого Ізраїлевого, від нашого царя.20Колись Ти сказав у видінні Своїм праведним, Ти промовив: Я поклав допомогу на сильному, Я звеличив вибранця з Мого народу.21Я знайшов Давида, Свого раба, Я помазав його Своєю святою олією.22Йому допоможе Моя рука, його зміцнить Моя потуга.23Ворог нічим не скористає з нього, син беззаконня більше не спричинить йому зла.24Постинаю його ворогів, з-перед його обличчя, — прожену тих, хто його ненавидить.25Моя правда і Моє милосердя — з ним, у Моєму Імені зросте його міць.26Я поставлю його руку на морі, і його правицю — на ріках.27Він закличе до Мене: Ти — мій Отець, мій Бог, вершитель мого спасіння!28І Я зроблю його первістком, вищим за царів землі.29Навіки зберігатиму над ним Своє милосердя, і Мій завіт буде йому вірний.30І закріплю навіки-віків його нащадків, а його престол — як дні неба.31Якщо ж його сини залишать Мій закон і не підуть за Моїми заповідями,32якщо зневажатимуть Мої постанови і не дотримуватимуться Моїх наказів,33то палицею відвідаю їхні беззаконня і пройдуся бичем по їхніх гріхах.34Однак Свого милосердя не відніму від нього і не вчиню несправедливо у Своїй праведності.35Не зневажу Свого завіту — того, що вийшло з Моїх уст, Я не зречуся.36Якщо Я поклявся Своєю святістю, то хіба скажу Давидові неправду?37Його потомство залишиться навіки, і його престол — наче сонце переді Мною,38наче місяць, установлений навіки, — вірний свідок на небі! (Музична пауза).39Однак Ти відкинув і зневажив, — Ти відкинув Свого помазанця,40порушив завіт зі Своїм рабом, втоптав у землю його святиню.41Ти повалив усі його огорожі, Ти зробив жахом усі його твердині:42його грабували всі, які проходили дорогою, — він став посміховиськом для своїх сусідів.43Ти звеличив правицю його противників, порадував усіх його ворогів.44Ти відняв допомогу від його меча і не підтримав його на війні.45Ти позбавив його очищення, Ти повалив його трон на землю.46Ти скоротив дні його життя, вкрив його соромом. (Музична пауза).47Невже Ти, Господи, назавжди відвернешся? Доки палатиме, наче вогонь, Твій гнів?48Згадай, яка суть мого буття. Хіба отак нінащо Ти створив усіх людських синів?49Хіба є людина, яка житиме, і не побачить смерті, — яка врятує свою душу від влади аду? (Музична пауза).50Господи, де Твоє віковічне милосердя, яким Ти у Своїй праведності поклявся Давидові.51Господи, згадай про зневагу Своїх рабів від багатьох народів, яку я переніс на самому собі, і52якою і Тебе зневажили Твої вороги, Господи, і якою зневажили наступників Твого помазанця.53Благословенний же Господь навіки! Нехай буде так, хай так буде!