1На закінчення. Псалом Господнього раба Давида.2Порушник закону вмовляє себе на гріх; нема Божого страху перед його очима.3Адже він поблажливо поставився до себе, аби не викрити свого беззаконня і не зненавидіти його.4Слова його уст — беззаконня і підступ; він не забажав зрозуміти, як чинити добро.5На своєму ліжку він думав про беззаконня, пустився на всяку недобру дорогу, не зненавидів зла.6Господи, Твоя милість на небі, а правда Твоя сягає до хмар.7Твоя праведність — наче Божі гори, Твої суди — глибока безодня. Господи, Ти спасаєш людей і тварин.8Як намножив Ти Свою милість, о Боже! Людські сини покладаються на захист Твоїх крил.9Вони оп’яніють від щедрот Твого дому, — Ти потоком Твоїх солодощів їх напоїш.10Бо в Тебе — джерело життя; у Твоєму світлі ми побачимо світло.11Продовж милість Свою до тих, які Тебе знають, і праведність Свою до тих, котрі праведні серцем.12Хай не наблизиться до мене нога гордого, і рука грішного хай не захитає мене.13Там упали ті, які чинять беззаконня, їх викинули геть — і не можуть вони встати.