1Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю; (Mt 4:1; Mr 1:12; Re 17:3)2сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів.3І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом!4Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].5І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу,6і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її; (Re 13:2)7отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!8А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш!9Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу,10бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе, (Ps 90:11)11і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою! (Ps 90:12)12А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого! (1Co 10:9)13Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу. (Lu 22:3; Ac 13:11; Heb 4:15)
Початок проповіді в Галилеї
14Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. (Mt 4:12; Mt 9:26; Mr 1:14; Lu 5:17; Joh 4:1; Joh 4:43)15Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли. (Mt 4:23)
Холодна зустріч у Назареті
16І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. (Mt 2:23; Mt 13:53; Mr 6:1; Mr 10:1; Ac 13:15; Ac 13:27; Ac 17:2; Ac 22:3)17Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:18Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю; (Mt 5:3; Ac 10:38)19звіщати рік Господнього помилування! (2Co 6:2)20Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним. (Ac 6:15)21І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання. (Mt 5:17)22Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа? (Lu 3:23; Eph 4:29)23А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі. (Mt 9:1; Mt 27:42; Lu 4:31)24І Він промовив: Запевняю[1] вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині. (Joh 4:44)25Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі. (Jas 5:17; Re 11:6)26Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови.27І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!28Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом.29І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути; (Ac 7:58)30та Він, пройшовши поміж ними, віддалився. (Joh 8:59)
Зцілення біснуватого в Капернаумі
31І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи. (Mt 9:1; Mr 1:21; Lu 13:10)32І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу. (Mt 7:28; Lu 2:48; Lu 9:43)33А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом: (Mr 1:23)34Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий! (Mr 1:24)35Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.36І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять? (Lu 5:9)37І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці. (Mt 9:26)
Зцілення тещі Петра та інших
38Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї. (Mt 8:14; Mr 1:29)39Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм. (Mt 8:15; Lu 13:13)40Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх. (Mt 8:16; Mt 9:18; Mr 1:32; Ac 28:9)41З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос. (Mt 8:4; Mr 3:11; Ac 16:17; Ac 19:15)
Ісус проповідує по всій Юдеї
42Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх. (Mr 1:35)43Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий. (Lu 8:1)44І Він проповідував по юдейських синагогах. (Mt 4:23; Mr 1:39; Lu 7:17; Lu 23:5)