1Отже, я, в’язень у Господі, прошу вас, щоб ви поводилися гідно звання, до якого були покликані, (флп 1:7; 1Сол 2:12)2з усякою покірністю і лагідністю, з довготерпінням, у любові підтримуючи одне одного, (Дії 20:19; 1Кор 13:4; Кол 3:12)3намагаючись зберігати єдність духа в союзі миру. (флп 1:27; Кол 3:14)4Одне Тіло й один Дух, — як і були ви покликані в одній надії вашого покликання. (Рим 12:5; 1Кор 12:1; Еф 2:14)5Один Господь, одна віра, одне хрещення, (Ів 10:16; 1Кор 8:6)6один Бог і Отець усіх, Який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас]. (1Кор 8:6)7А кожному з нас дана благодать згідно з даром Христа. (Рим 12:3)8Тому сказано: Піднявшись на висоту, Він полон полонив і дав дари людям. (Пс 67:19; Кол 2:15)9А що означає«піднявшись», як не те, що [раніше] Він зійшов до найнижчих місць землі? (Пс 62:10; Мт 12:40; Ів 3:13; 1Пет 3:19)10Хто зійшов, Той і піднявся вище від небес, щоб наповнити все. (Кол 1:19; Євр 4:14; Євр 7:26)11Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших благовісниками, а тих — пастирями та вчителями, (Дії 20:28; Дії 21:8; 1Кор 12:5; 1Кор 12:28)12щоби приготувати святих для справи служіння, для збудування Христового тіла, (1Кор 14:26; Еф 1:23; Еф 2:21; 2Тим 3:17; 1Пет 2:5; Юда 1:20)13аж поки всі досягнемо єдності віри й пізнання Божого Сина, досконалого змужніння, міри зрілості — повноти Христа; (флп 3:8; Кол 1:19; Кол 1:28; Євр 5:14)14щоб ми не були більше малими дітьми, які носяться хвилями і захоплюються всяким вітром учення, людською підступністю, лукавством, що вводить в оману, (1Кор 14:20; 2Кор 11:3; Еф 6:11; Євр 5:13; Євр 13:9; Як 1:6)15а щоб ми в любові були правдомовні, щоб у всьому досягли зросту Того, Хто є Голова, — Христа. (1Кор 11:3; Гал 4:16; Еф 1:22; Еф 5:23; Кол 1:18; Кол 2:10; Кол 2:19)16Від Нього — усе тіло, складене і надійно сполучене різними зв’язками в міру дії кожного окремого члена тіла, зростає на збудування самого себе в любові. (Еф 2:21; Кол 2:19)
Залишити попередній спосіб життя
17Усе це я кажу й свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як [ті] язичники, які ходять у марноті свого розуму, (Рим 1:21; Еф 2:12; 1Пет 1:18)18маючи затьмарену свідомість, вони відчужені від Божого життя через їхнє незнання, через закам’янілість їхніх сердець. (Мр 3:5; Еф 2:12; Кол 1:21; 1Пет 1:14)19Вони стали нечутливими, піддалися розпусті, щоб у нестримності чинити всяку нечистоту. (Еф 5:3; Кол 3:5)20Але ви не так пізнали Христа,21оскільки ви чули Його і в Нього навчилися, — адже істина в Ісусі, —22то треба, щоб ви відкинули стару людину з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих пожадливостях, (Рим 6:6; Рим 8:13; Кол 3:8; Кол 3:9; 2Пет 1:4)23аби ваш розум оновлювався духом, (Рим 12:2)24щоб ви зодягнулися в нову людину, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини. (Лк 1:75; Рим 6:4; Рим 13:14; Еф 2:10; Еф 2:15; Кол 3:10; 1Сол 2:10)
Життя, кероване Духом
25Тому, відкинувши неправду, кожний говоріть своєму ближньому правду, бо ми є членами одне одного. (Рим 12:5; Кол 3:8)26Гніваючись, — не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві, (Пс 4:5; Мт 5:22)27і не давайте місця дияволові. (Еф 6:11)28Хто крав, хай більше не краде, але краще нехай працює, роблячи своїми руками добро, аби мав що подати тому, хто має потребу. (1Кор 4:12; 1Сол 4:11; Тит 3:14; 1Ів 3:17)29Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для зміцнення [віри], щоб воно принесло користь тим, хто слухає. (Мт 15:11; Еф 5:4; Кол 4:6; Як 3:10)30І не засмучуйте Святого Божого Духа, Яким ви запечатані на день викуплення. (Рим 3:24)31Усяке роздратування, гнів, лють, крик і зневага хай віддаляться від вас разом з усякою злобою. (Рим 1:29; Кол 3:8; Як 3:14; 1Пет 2:1)32Будьте ж добрими один до одного, милосердними, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив! (Мт 6:14; Кол 3:12)