1Поглянувши на синедріон, Павло сказав: Мужі-брати, я до цього дня служив Богові з усієї доброї совісті! (Дії 24:16; 2Кор 1:12; 1Тим 3:9; 1Пет 3:16; 1Пет 3:21)2Та первосвященик Ананій наказав своїм прислужникам бити його в уста. (Ів 18:22; Дії 24:1)3Тоді Павло сказав йому: Бог тебе битиме, стіно побілена! Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, а наказуєш, переступаючи Закон, бити мене! (Мт 23:27; Ів 7:51)4А прислужники сказали: Ти докоряєш первосвященикові Божому?5Павло ж промовив: Не знав я, брати, що це первосвященик, адже написано, що начальника свого народу не лихословитимеш!6Зрозумівши, що одна частина тут — садукеї[1], а друга — фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію на воскресіння мертвих мене судять! (Дії 4:2; Дії 5:17; Дії 5:34; Дії 24:21; Дії 26:5; Дії 28:20; флп 3:5)7Як тільки він це промовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися. (Дії 15:2)8Адже садукеї твердять, що немає ні воскресіння, ні ангела, ні Духа, а фарисеї це визнають. (Мт 22:23)9І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фарисеїв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? [Не будемо воювати з Богом!] (Дії 5:34; Дії 5:39)10А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони Павла не роздерли, наказав воїнам увійти, забрати його з-посеред них і відвести до казарми. (Дії 15:2; Дії 21:34; Дії 22:24)
Павла відводять у Кесарію
11А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: Кріпися, [Павле]! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити й у Римі! (Дії 9:10; Дії 19:21; Дії 27:24; Дії 28:23)12А коли настав день, [деякі] юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла. (Ів 16:2; Дії 9:23; Дії 9:29)13Було понад сорок тих, які склали цю спільну клятву.14Вони, підійшовши до первосвящеників і старших, сказали: Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла. (Дії 4:23)15Тож ви тепер із синедріоном скажіть тисяцькому, щоби [завтра] привів його до вас, ніби бажаєте докладніше довідатися про нього. Ми ж, перш ніж він прибуде, готові його вбити. (Дії 9:23; Дії 9:29; Дії 23:20; Дії 23:21; Дії 23:27; Дії 25:2; Дії 25:3)16А син сестри Павла, почувши про засідку, прибув і, ввійшовши до казарми, сповістив Павлові. (Дії 20:3)17Павло ж, покликавши одного із сотників, сказав: Проведи цього юнака до тисяцького, бо має йому щось сказати.18А тоді той, узявши його, привів до тисяцького й сказав: В’язень Павло, покликавши мене, попросив провести до тебе цього юнака, який має щось тобі сказати. (Дії 25:14; Дії 25:27; Дії 28:17)19Узявши його за руку й відвівши вбік, тисяцький запитав: Що ти маєш мені сповістити?20Той розповів: Юдеї змовилися попросити тебе, щоби завтра привів ти Павла до синедріону, ніби бажають вони докладніше випитати його. (Дії 23:15)21Ти ж не вір їм, бо на нього чекають у засідці понад сорок чоловік із них, які між собою склали клятву не їсти і не пити, доки не вб’ють його. Тож тепер вони готові й очікують від тебе розпорядження. (Дії 23:15)22Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши: Нікому не розповідай, що ти мене повідомив про це.23І, покликавши якихось двох сотників, сказав: Приготуйте двісті воїнів, сімдесят кіннотників і двісті стрільців, щоби після третьої години ночі вони вирушили до Кесарії; (Дії 9:25; Дії 23:33; Дії 25:1; Дії 25:4; Дії 25:6; Дії 25:13)24і приведіть в’ючних тварин, щоби посадити Павла та відпровадити до намісника Фелікса! (Дії 23:26; Дії 24:3)25І написав листа такого змісту:26Клавдій Лисій — шановному намісникові Феліксові: вітання![2] (Дії 15:23; Дії 24:3; Дії 24:22)27Цього мужа, якого схопили юдеї та хотіли вбити, я врятував, приступивши з воїнами та довідавшись, що він римлянин. (Дії 21:33; Дії 22:25; Дії 23:15)28Бажаючи дізнатися про причину, у чому його звинувачували, я повів [його] до їхнього синедріону. (Дії 21:34; Дії 22:30)29Я виявив, що його звинувачували в питаннях їхнього Закону і що немає жодної провини, вартої смерті або кайданів. (Лк 23:15; Лк 23:22; Дії 18:14; Дії 23:9; Дії 25:11; Дії 25:18; Дії 25:25; Дії 26:31; Дії 28:18)30Коли мені стало відомо про лихий задум, який мали [юдеї] проти цього мужа, негайно послав я його до тебе, наказавши і обвинувачам говорити перед тобою те, що мають проти нього. [Будь здоровий!] (Дії 20:3; Дії 24:2; Дії 24:8)31Тож воїни, згідно з наказом, взяли Павла, повели вночі до Антипатриди, (Дії 9:25)32а наступного дня, залишивши кіннотників, щоб ішли з ним, повернулися до табору.33А ті прибули до Кесарії й, давши листа намісникові, поставили перед ним і Павла. (Дії 23:23)34Прочитавши листа та запитавши, з якого він краю, і довідавшись, що з Килікії, (Дії 21:39)35Фелікс сказав: Вислухаю тебе, коли твої обвинувачі прийдуть! І наказав його стерегти в преторію Ірода. (Дії 25:16; флп 1:13)