1Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти із цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, — тих, які у світі, — до кінця полюбив їх. (Joh 2:13; Joh 7:30; Joh 12:23; Joh 16:28; Joh 17:1; Joh 17:11; Joh 18:4)2Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його, (Lu 22:3; Joh 13:27; Ac 5:3)3[Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець у руки і що від Бога вийшов та до Бога йде, (Joh 3:35; Joh 16:27; Joh 16:28; Joh 18:4)4устав з вечері, зняв одяг і, узявши рушника, підперезався. (Lu 12:37)5Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.6Підходить Він до Симона-Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги? (Mt 3:14)7Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш. (Joh 13:12)8Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.9Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.10А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі. (Joh 15:3)11Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті. (Joh 6:64)12А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам? (Joh 13:7)13Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є. (Mt 23:8; Mt 23:10)14Отже, коли Я, Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. (1Ti 5:10; 1Jo 2:6; 1Jo 3:16)15Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.16Знову й знову запевняю вас, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його. (Mt 10:24)17Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте. (Lu 10:28; Lu 10:37; Jas 1:25)
Один з учнів зрадить Христа
18Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту. (Ps 40:10; Joh 6:70; Joh 15:16; Joh 15:19; Eph 1:4)19Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я. (Mt 24:25; Joh 8:24; Joh 14:29; Joh 16:1; Joh 16:4)20Знову й знову запевняю вас: Хто приймає того, кого Я пошлю, — Мене приймає, а хто Мене приймає, — приймає й Того, Хто Мене послав! (Mt 10:40)21Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Знову й знову запевняю вас, що один із вас зрадить Мене! (Mt 26:21; Mr 14:18; Lu 22:21; Joh 11:33)22Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.23Один з учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса. (Joh 19:26; Joh 20:2; Joh 21:7; Joh 21:20)24Тож Симон-Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.25А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?26Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.27І тоді, після цього шматка хліба, ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше! (Joh 13:2)28Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.29Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним. (Joh 12:6)30Отже, взявши той шматок хліба, він відразу вийшов. Була ніч.31А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому. (Joh 1:51; Joh 7:39; Joh 8:54)32Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, — і цієї ж миті прославить Його!
36Каже Йому Симон-Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше. (Mt 26:33; Mr 14:29; Lu 22:31; Joh 7:34; Joh 12:26; Joh 14:5; Joh 16:5; Joh 21:18)37Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.38Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за Мене ти покладеш? Знову й знову запевняю тебе: не проспіває півень, як ти тричі відречешся від Мене. (Joh 18:27)