1Тому, залишивши початки Христового вчення, скеруймо себе до досконалості, щоби знову не покладати основу: покаяння від мертвих діл та віри в Бога, (Ac 20:21; 1Co 3:10; Heb 5:12; Heb 9:14)2науки про хрещення, про покладання рук, про воскресіння мертвих і вічний суд. (Ac 6:6)3І це зробимо, якщо Бог дозволить. (Ac 18:21)4Адже неможливо, щоб ті, які раз були просвічені й скуштували небесного дару, стали співучасниками Святого Духа, (Mt 12:31; Joh 4:10; Heb 10:26; Heb 10:32; 1Jo 5:16)5скуштували доброту Божого Слова, силу майбутнього віку, (Mt 12:32; Heb 2:5; 1Pe 2:3)6і відпали, аби знову обновлятися для покаяння, повторно розпинаючи в собі та зневажаючи Божого Сина! (1Co 11:27; Col 2:15; Heb 7:3; Heb 10:29; 2Pe 2:21)7Бо земля, що напилася дощу, який її часто зрошує, і родить корисну зелень тим, котрі її обробляють, — одержує благословення від Бога.8А та, що зростила терня і бур’ян, — не потрібна і близька до прокляття; її кінець — спалення. (Mt 7:16; Mt 13:7)9Улюблені, хоча ми так і говоримо, але ми впевнені, що з вами справи кращі й що ви тримаєтеся спасіння. (Ro 15:14)10Адже Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і [працю] любові, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим. (1Th 1:3; Re 2:19)
Надія — якір для душі
11Тож бажаємо, щоб кожний з вас аж до кінця виявляв ту саму дбайливість для повної певності надії, (Heb 3:14; Heb 10:22)12аби ви не розлінилися, а наслідували тих, які вірою і терпінням успадковують обітниці. (1Co 11:1; Heb 5:11; Heb 6:15; Heb 6:17; Heb 10:36; Heb 11:9)13Коли Бог давав обітницю Авраамові, не маючи ким більшим поклястися, поклявся Собою, (Ro 4:20)14кажучи: Я поблагословлю тебе вельми і дуже розмножу!15Тож, будучи довготерпеливим, він одержав обітницю. (Heb 6:12; Heb 11:33)16Люди клянуться вищим, адже клятва для підтвердження кладе край усякої їхньої незгоди.17Тим більше Бог, бажаючи показати спадкоємцям обітниці незмінність Своєї волі, дав клятву, (Heb 6:12)18щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, аби Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху. (Joh 8:17; Col 1:5)19Вона, немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу, (Heb 9:3; Heb 10:20)20куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседека. (Ps 109:4; Heb 4:14; Heb 5:6)