1Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти. (Ac 8:6)2І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату, (Ac 7:53; 2Pe 1:19)3то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув. (Mt 3:7; Mt 22:5; Lu 1:2; Ac 10:37; 1Co 1:6; Heb 7:14; Heb 10:28; Heb 10:35; Heb 12:25)4А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею. (Mr 16:20; 1Co 12:4; 1Co 12:11; 2Co 12:12)
Хто така людина?
5Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо. (Eph 1:21; Heb 6:5; Heb 13:14)6А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього? (Ps 8:5)7Ти зробив її дещо[1] меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;8усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане. (1Co 15:27)9А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо[2] меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть. (Mt 16:28; Php 2:8; Heb 2:7; Heb 5:4)
Першопричина нашого спасіння
10Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним. (Lu 13:32; Ac 3:15; Ro 8:29; Ro 11:36; Heb 5:8; Heb 12:2)11Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами, (Joh 17:19; Joh 20:17; Heb 9:13; Heb 10:10; Heb 11:16; Heb 13:12)12кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе. (Ps 21:23; Joh 17:6)13І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.14А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, (Ro 8:3; 1Co 15:55; 2Ti 1:10; Re 12:10)15і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві. (Ga 5:1)16Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.17Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей. (Ro 8:3; Ro 15:17; Heb 2:11; Heb 4:14; Heb 5:1; 1Jo 2:2)18Бо в чому Сам постраждав, бувши випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування. (Heb 4:15)