1Ось чому ми повинні бути надзвичайно уважними до почутого, щоби часом не відпасти. (Дії 8:6)2І якщо слово, сказане ангелами, було непохитним, і кожний переступ та непослух отримали справедливу відплату, (Дії 7:53; 2Пет 1:19)3то як ми уникнемо її, коли знехтуємо таким великим спасінням? Воно мало початок у проповіді Господа і було підтверджене нам тими, хто почув. (Мт 3:7; Мт 22:5; Лк 1:2; Дії 10:37; 1Кор 1:6; Євр 7:14; Євр 10:28; Євр 10:35; Євр 12:25)4А Бог свідчив ознаками і чудесами, різноманітними проявами сили і дарами Святого Духа згідно зі Своєю волею. (Мр 16:20; 1Кор 12:4; 1Кор 12:11; 2Кор 12:12)
Хто така людина?
5Адже не ангелам Він підпорядкував майбутній світ, про який говоримо. (Еф 1:21; Євр 6:5; Євр 13:14)6А дехто засвідчив десь, кажучи: Хто така людина, що пам’ятаєш про неї, або людський син, що навідуєшся до нього? (Пс 8:5)7Ти зробив її дещо[1] меншою від ангелів, Ти увінчав її славою і честю;8усе підкорив Ти під її ноги. Коли ж підпорядкував їй усе, то не залишив нічого, що було б їй не підпорядковане. Однак тепер ще не бачимо, щоб їй усе було підпорядковане. (1Кор 15:27)9А бачимо Ісуса, Який, через те, що витерпів смерть, був увінчаний славою і честю. Він став дещо[2] меншим за ангелів, щоби за Божою благодаттю зазнати за всіх смерть. (Мт 16:28; флп 2:8; Євр 2:7; Євр 5:4)
Першопричина нашого спасіння
10Оскільки так і мало бути, щоб Той, задля Якого все і через Якого все, Хто привів багатьох синів до слави, — Того, Хто є Першопричиною їхнього спасіння, через страждання зробити завершеним. (Лк 13:32; Дії 3:15; Рим 8:29; Рим 11:36; Євр 5:8; Євр 12:2)11Адже і Той, Хто освячує, і ті, які освячуються, — усі від Одного. Через це Він не соромиться називати їх братами, (Ів 17:19; Ів 20:17; Євр 9:13; Євр 10:10; Євр 11:16; Євр 13:12)12кажучи: Сповіщу Твоє Ім’я Моїм братам, серед Церкви оспівуватиму Тебе. (Пс 21:23; Ів 17:6)13І знову: Я буду надіятися на Нього! І ще: Ось Я і діти, яких Мені дав Бог.14А що діти стали спільниками крові й тіла, то й Він подібним чином став їхнім спільником, аби Своєю смертю знищити того, хто має владу смерті, тобто диявола, (Рим 8:3; 1Кор 15:55; 2Тим 1:10; Об 12:10)15і визволити тих, які через страх смерті все життя утримувалися в рабстві. (Гал 5:1)16Адже не ангелів Він приймає, але приймає нащадків Авраама.17Тому треба було Йому в усьому уподібнитися братам, аби бути милосердним і вірним Первосвящеником перед Богом, для ублагання за гріхи людей. (Рим 8:3; Рим 15:17; Євр 2:11; Євр 4:14; Євр 5:1; 1Ів 2:2)18Бо в чому Сам постраждав, бувши випробуваним, Він може допомогти і тим, хто переносить випробування. (Євр 4:15)