від Ukrainian Bible Society1Посвятіть себе Мені, острови, бо володарі змінять силу. Хай наблизяться і хай скажуть разом, тоді хай сповістять суд.2Хто підняв праведність зі сходу, прикликав її за Своїми стопами, і вона піде? Дасть перед народами і здивує царів, і кине на землю їхні мечі та їхні луки, як викинуту полову.3І переслідуватиме їх, і в мирі пройде дорога Його ніг.4Хто це здолав і зробив? Закликав її Той, Хто кличе її з давніх родів, Я — Бог перший, і на те, що приходить, Я є.5Народи побачили і налякалися, наблизилися кінці землі та зійшлися разом;6кожний, судячи ближнього, щоб допомогти братові, скаже:7Скріпився будівничий чоловік і коваль, який б’є молотком, заразом б’є. Коли ж скаже: З’єднання добре, укріпили їх цвяхами, покладуть їх і не порушаться.8Ти ж, Ізраїлю, Якове, Мій слуга, якого Я вибрав, потомство Авраама, яке Я полюбив,9якого Я взяв з кінців землі, і з його сторожових веж Я покликав тебе й сказав тобі: Ти — Мій слуга! Я тебе вибрав і Я тебе не залишив,10не бійся, бо Я з тобою! Не блукай, бо Я — твій Бог, Який тебе укріпив і тобі допоміг, і тебе укріпив Своєю праведною правицею.11Ось зніяковіють і засоромляться всі твої противники. Бо будуть, як неіснуючі, і загинуть усі твої противники.12Шукатимеш їх, і не знайдеш людей, які чинять насильство над тобою. Оскільки вони будуть, як ті, кого не існує, і не буде тих, які воюють проти тебе.13Адже Я — твій Бог, Який держить твою правицю, Котрий тобі каже: Не бійся,14Якове, дуже маленький Ізраїлю! Я тобі допоміг, — говорить Бог, Який тебе визволяє, — Ізраїлю!15Ось Я зробив тебе, як пилоподібні колеса воза, які молотять новими пилами, — змолотиш гори, роздробиш горби і зробиш їх, як порох.16І розпорошиш, і вітер їх підхопить, і буря їх рознесе, а ти зрадієш у святощах Ізраїля. І зрадіють17бідні та вбогі. Адже шукатимуть воду, і не буде, — їхній язик висох від спраги. Я — Господь Бог, Я вислухаю, Бог Ізраїля, і не залишу їх,18але відкрию на горах ріки і посеред рівнин — джерела, зроблю пустелю мочаром і спраглу землю — водостоками.19Я посаджу кедр у безводній землі та самшит, мирт, кипарис і тополю,20щоб побачили і пізнали, і зрозуміли, і дізналися разом, що Господня рука це все зробила, і Святий Ізраїля виставив напоказ.21Наближається ваш суд, — говорить Господь Бог. Зблизилися ваші ради, говорить цар Якова.22Хай наблизяться і сповістять вам те, що станеться, якщо спочатку щось було, скажіть, і зрозуміємо і пізнаємо, що останнє, тож скажіть нам те, що надходить!23Сповістіть нам те, що прийде в кінці, і пізнаємо, що ви є богами. Добре зробите чи зле зробите, і здивуємося, і побачимо разом.24Бо звідки ви і звідки ваша праця? Із землі! Гидота, вони вас вибрали.25Я ж підняв того, хто з півночі, і того, хто зі сходу сонця, вони назвуться Моїм Іменем. Хай прийдуть володарі, і, як глина гончаря чи як гончар, який місить глину, так будете потоптані.26Бо хто сповістить те, що від початку, щоб ми знали, і те, що попереду, і скажемо що є правдою? Немає того, хто наперед говорить, ні того, хто слухає ваші слова.27Владу дам Сіону і потішу Єрусалим на дорогу.28Бо ось — нікого від народів, і від їхніх ідолів не було вісника. І якщо Я їх запитаю: Звідки ви? — не дадуть відповіді Мені.29Адже ніщо ті, які вас роблять, і марні ті, які вас зводять.
1«¡Callad en mi presencia, costas lejanas! ¡Naciones, renovad vuestras fuerzas! Acercaos y hablad; reunámonos para juicio.2»¿Quién ha hecho venir desde el oriente a aquel que siempre sale victorioso? Pone a las naciones en sus manos; ante él los reyes se rinden. Con su espada los vuelve polvo, con su arco los dispersa como paja.3Con paso firme los persigue por una senda que nunca antes pisó.4¿Quién realizó esto? ¿Quién lo hizo posible? ¿Quién llamó a las generaciones desde el principio? Yo, el SEÑOR, soy el primero, y seré el mismo hasta el fin».5Lo han visto las costas lejanas, y temen; tiemblan los confines de la tierra. ¡Ya se acercan, ya vienen!6Cada uno ayuda a su compañero, e infunde aliento a su hermano.7El artesano anima al joyero; y el que martilla le dice al que golpea el yunque: «¡Es buena la soldadura!»; luego asegura el ídolo con clavos para que no se tambalee.8«Pero tú, Israel, mi siervo, tú, Jacob, a quien he escogido, simiente de Abraham, mi amigo:9Te tomé de los confines de la tierra, te llamé de los rincones más remotos, y te dije: “Tú eres mi siervo”. Yo te escogí; no te rechacé.10Así que no temas, porque yo estoy contigo; no te angusties, porque yo soy tu Dios. Te fortaleceré y te ayudaré; te sostendré con mi diestra victoriosa.11»Todos los que se enardecen contra ti sin duda serán avergonzados y humillados; los que se te oponen serán como nada, como si no existieran.12Aunque busques a tus enemigos, no los encontrarás. Los que te hacen la guerra serán como nada, como si no existieran.13Porque yo soy el SEÑOR, tu Dios, que sostiene tu mano derecha; yo soy quien te dice: “No temas, yo te ayudaré”.14No temas, gusano Jacob, pequeño Israel —afirma el SEÑOR—, porque yo mismo te ayudaré; ¡el Santo de Israel es tu redentor!15»Te convertiré en una trilladora nueva y afilada, de doble filo. Trillarás las montañas y las harás polvo; convertirás en paja las colinas.16Las aventarás y se las llevará el viento; ¡un vendaval las dispersará! Pero tú te alegrarás en el SEÑOR, te gloriarás en el Santo de Israel.17»Los pobres y los necesitados buscan agua, pero no la encuentran; la sed les ha resecado la lengua. Pero yo, el SEÑOR, les responderé; yo, el Dios de Israel, no los abandonaré.18Haré brotar ríos en las áridas cumbres, y manantiales entre los valles. Transformaré el desierto en estanques de agua, y el sequedal en manantiales.19Plantaré en el desierto cedros, acacias, mirtos y olivos; en áridas tierras plantaré cipreses, junto con pinos y abetos,20para que la gente vea y sepa, y considere y entienda, que la mano del SEÑOR ha hecho esto, que el Santo de Israel lo ha creado.21»Exponed vuestro caso —dice el SEÑOR—; presentad vuestras pruebas —demanda el rey de Jacob—.22Acercaos[1] y anunciad lo que ha de suceder, y cómo fueron las cosas del pasado, para que las consideremos y conozcamos su desenlace. ¡Contadnos lo que va a suceder!23Decidnos qué nos depara el futuro; así sabremos que vosotros sois dioses. Haced algo, bueno o malo, para verlo y llenarnos de terror.24¡La verdad es que vosotros no sois nada, y aun menos que nada son vuestras obras! ¡Abominable es quien os escoge!25»Del norte hice venir a uno, y acudió a mi llamado; desde el oriente invoca mi nombre. Como alfarero que amasa arcilla con los pies, aplasta gobernantes como si fueran barro.26¿Quién lo anunció desde el principio, para que lo supiéramos? ¿Quién lo anunció de antemano, para que dijéramos: “Tenía razón”? Nadie lo anunció ni lo proclamó; nadie os oyó proclamar mensaje alguno.27Yo fui el primero en decirle a Sión: “¡Mira, ya están aquí!” Yo fui quien envió a Jerusalén un mensajero de buenas noticias.28Miro entre ellos, y no hay nadie; no hay entre ellos quien aconseje, no hay quien me responda cuando les pregunto.29¡Todos ellos son falsos! Sus obras no son nada; sus ídolos no son más que viento y confusión.