Ісаї 10 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Горе тим, хто пише злі закони! Бо, пишучи, біду пишуть, 2 перекручуючи суд бідних, привласнюючи суд бідних Мого народу, щоб вдова була їм на розкрадання і сирота — на пограбування. 3 А що вони робитимуть у день відвідин? Адже скорбота на вас нагряне здалека. І до кого втечете, щоб вам допомогли? Де залишите вашу славу, 4 щоб не потрапити в полон? І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена. 5 Горе ассирійцям! Палиця Мого гніву і люті є в їхніх руках. 6 Я пошлю Свій гнів на беззаконний народ, і накажу вчинити здирство і пограбування Моєму народові, зруйнувати міста й обернути їх у порох. 7 Він же не так розмірковував і в душі не так задумав, але, щоб змінити його розум, вигубити немалий народ. 8 І якщо йому скажуть: Ти — єдиний володар! — 9 то він скаже: Хіба не взяв я країну, що над Вавилоном і Халанном, де збудовано башту? І я взяв Аравію, Дамаск і Самарію. 10 Таким чином, як я захопив ці, так само заберу і всі країни. Закричіть, різьблені статуї в Єрусалимі та в Самарії. 11 Бо так, як Я зробив Самарії та її рукотворним божищам, так зроблю Єрусалимові та його ідолам. 12 І буде, що коли Господь завершить усе чинити на горі Сіон і в Єрусалимі, то наведе на великий розум володаря ассирійців, і на висоту слави їхніх очей. 13 Адже він сказав: Зроблю силою і мудрістю розуму, відніму околиці народів, пограбую їхню силу, затрясу заселеними містами 14 і охоплю рукою весь усесвіт, як гніздо, і заберу яйця, як залишені, і немає нікого, хто втече від мене чи мені чинитиме опір. 15 Хіба сокира прославиться без того, хто нею рубає? Чи підніметься пила без того, хто нею працює? Так само, якщо хтось візьме палицю чи дерево. 16 Та не буде так, але Господь Саваот пошле безчестя на твою честь, і у твоїй славі загориться палаючий вогонь. 17 І світло Ізраїля стане вогнем, і освятить його у вогні, що горить, і пожирає дерево, як траву. 18 У той день будуть знищені гори, пагорби і ліси, і пожере від душі аж до тіла. І буде той, хто втікає, як той, хто втікає від палаючого полум’я. 19 І тих, хто з них залишиться, буде мала кількість, і дитина їх запише. 20 І буде в той день, що більше останок Ізраїля не пристане, і ті, хто врятувався з дому Якова, більше не будуть покладатися на тих, хто їх кривдив, але правдою будуть покладатися на святого Бога Ізраїля, 21 і буде останок Якова сильний в Богові. 22 І якщо народ Ізраїля буде, як морський пісок, то тільки останок врятується. Адже він довершить і скоротить справу в праведності, 23 тому що Бог зробить скорочену справу в цілому Всесвіті. 24 Через це так говорить Господь Саваот: Не бійся, Мій народе, ассирійців, ви, котрі живете в Сіоні, тому що він палицею тебе поб’є! Бо Я наводжу на тебе рану, щоб тобі побачити дорогу Єгипту. 25 Адже ще трохи, і зупиниться гнів, а Мій гнів — в їхній раді. 26 І Бог підніме на них ворогів за карою Мадіяма в місці скорботи, і його гнів дорогою, що біля моря, на дорогу, що до Єгипту. 27 І станеться в той день, буде забраний його гнів від тебе і його ярмо з твого плеча, і ярмо зітліє на ваших спинах. 28 Бо прийде до міста Анге, перейде до Маґедо і поставить своє воєнне знаряддя в Махмасі. 29 І перейде долину, і прийде до Анге, страх охопить Раму, місто Саула. 30 Втече дочка Ґалліма, послухається Лаіс, послухається Анатот. 31 Жахнулася Мадевина і ті, які живуть у Ґіввірі. 32 Заохотьте сьогодні залишитися в дорозі, потіште рукою гору, дочку Сіону, і ті пагорби, що в Єрусалимі. 33 Бо ось Володар, Господь Саваот, силою тривожить славних, і через зарозумілість високі будуть знищені, і високі будуть упокорені, 34 і високі поляжуть від меча, і Ліван упаде з високими.

Nueva Versión Internacional (Castellano)

від Biblica

1 ¡Ay de los que emiten decretos inicuos y publican edictos opresivos! 2 Privan de sus derechos a los pobres, y no hacen justicia a los oprimidos de mi pueblo; hacen de las viudas su presa y saquean a los huérfanos. 3 ¿Qué vais a hacer cuando debáis rendir cuentas, cuando llegue desde lejos la tormenta? ¿A quién acudiréis en busca de ayuda? ¿En dónde dejaréis vuestras riquezas? 4 No les quedará más remedio que humillarse entre los cautivos o morir entre los masacrados. A pesar de todo esto, la ira de Dios no se ha aplacado; ¡su mano aún sigue extendida!

Juicio de Dios sobre Asiria

5 «¡Ay de Asiria, vara de mi ira! ¡El garrote de mi enojo está en su mano! 6 Lo envío contra una nación impía, lo mando contra un pueblo que me enfurece, para saquearlo y despojarlo, para pisotearlo como el barro de las calles. 7 Pero esto Asiria no se lo propuso; ¡ni siquiera lo pensó! Solo busca destruir y aniquilar a muchas naciones. 8 Pues dice: “¿Acaso no son reyes todos mis jefes? 9 ¿No es Calnó como Carquemis? ¿No es Jamat como Arfad, y Samaria como Damasco? 10 Así como alcanzó mi mano a los reinos de los ídolos, reinos cuyas imágenes superaban a las de Jerusalén y de Samaria, 11 y así como hice con Samaria y sus dioses, también haré con Jerusalén y sus ídolos”». 12 Cuando el Señor termine lo que va a hacer contra el monte Sión y contra Jerusalén, él dirá: «Castigaré el fruto del orgulloso corazón del rey de Asiria y la arrogancia de sus ojos». 13 Porque afirma: «Esto lo hizo el poder de mi mano; lo hizo mi sabiduría, porque soy inteligente. He cambiado las fronteras de los pueblos, he saqueado sus tesoros; como un guerrero poderoso he derribado a sus reyes. 14 Como quien mete la mano en un nido, me he adueñado de la riqueza de los pueblos; como quien recoge huevos abandonados, me he apoderado de toda la tierra; y no hubo nadie que aleteara ni abriera el pico y chillara». 15 ¿Puede acaso gloriarse el hacha más que el que la maneja, o jactarse la sierra contra quien la usa? ¡Como si pudiera el bastón manejar a quien lo tiene en la mano, o la frágil vara pudiera levantar a quien pesa más que la madera! 16 Por eso enviará el Señor, el SEÑOR Todopoderoso, una enfermedad devastadora sobre sus robustos guerreros. En vez de honrarlos, les prenderá fuego, un fuego como de llama ardiente. 17 La luz de Israel se convertirá en fuego; su Santo se volverá una llama. En un solo día quemará sus espinos y consumirá sus zarzas. 18 Destruirá de extremo a extremo el esplendor de sus bosques y de sus huertos, como enfermo carcomido por la plaga. 19 Tan pocos árboles quedarán en su bosque que hasta un niño podrá contarlos.

El remanente de Israel

20 En aquel día ni el remanente de Israel ni los sobrevivientes del pueblo de Jacob volverán a apoyarse en quien los hirió de muerte, sino que su apoyo verdadero será el SEÑOR, el Santo de Israel. 21 Y un remanente volverá;^[1] un remanente de Jacob volverá al Dios Poderoso. (Іс 7:3) 22 Israel, aunque tu pueblo sea como la arena del mar, solo un remanente volverá. Se ha decretado destrucción, abrumadora justicia. 23 Porque el Señor, el SEÑOR Todopoderoso, ejecutará la destrucción decretada en medio de todo el país. 24 Por eso, así dice el Señor, el SEÑOR Todopoderoso: «Pueblo mío, que vives en Sión, no tengas temor de Asiria, aunque te golpee con el bastón y contra ti levante una vara, como lo hizo Egipto. 25 Dentro de muy poco tiempo mi indignación contra ti llegará a su fin, y mi ira destruirá a tus enemigos». 26 Con un látigo los azotará el SEÑOR Todopoderoso, como cuando abatió a Madián en la roca de Oreb; levantará sobre el mar su vara, como lo hizo en Egipto. 27 En aquel día esa carga se te quitará de los hombros, y a causa de la gordura se romperá el yugo que llevas en el cuello. 28 Llega el enemigo hasta Ayat, pasa por Migrón, y deja en Micmás su equipaje. 29 Cruza el vado, y dice: «Acamparemos en Gueba». Ramá se pone a temblar, y huye Guibeá, ciudad de Saúl. 30 ¡Clama a gritos, hija de Galín! ¡Escucha, Lais! ¡Pobre Anatot! 31 Se ha puesto en fuga Madmena; los habitantes de Guebín buscan refugio. 32 Hoy mismo se detendrá en Nob; agitará su puño contra el monte de la ciudad de Sión, el monte de Jerusalén. 33 ¡Mirad! El Señor, el SEÑOR Todopoderoso, desgaja las ramas con fuerza increíble. Los árboles más altos son talados; los más elevados son abatidos. 34 Derriba con un hacha la espesura del bosque, y el esplendor del Líbano se viene abajo.