Ісаї 1 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Видіння, яке бачив Ісая, син Амоса, — те, що він побачив проти Юдеї і проти Єрусалима в царювання Озії, Йоатама, Ахаза та Езекії, які царювали в Юдеї. 2 Послухай, небо, і сприйми, земле, бо Господь заговорив: Я породив і звеличив синів, а вони Мене відкинули! 3 Віл упізнає господаря, і осел — ясла свого володаря. А Ізраїль Мене не пізнав, і народ Мене не зрозумів! 4 Горе, народе грішний, народе, сповнений гріхів, погане насіння, беззаконні сини! Ви покинули Господа і викликали гнів Святого Ізраїля. 5 Чому ще ви маєте бути биті, продовжуючи чинити беззаконня? Уся голова — у болі, і все серце — у смутку! 6 Від ніг аж до голови чи рана, чи синяк, чи побиття — вони роз’ятрені, немає як накласти пластир, олію чи пов’язку. 7 Ваша земля — пустеля, ваші міста спалені вогнем. Вашу країну перед вами пожирають чужинці, і вона спустошена, знищена чужими народами. 8 Дочка Сіон залишиться, як намет у винограднику і як будиночок-сторожка в саду, як місто в облозі. 9 І якщо б Господь Саваот не залишив нам потомства, то ми стали б як Содом, і ми уподібнилися б до Гоморри. 10 Послухайте слово Господа, володарі Содому, сприйміть Божий Закон, народе Гоморри! 11 Навіщо Мені велика кількість ваших жертв? — говорить Господь. Я сповнений всепалень баранів і жиру ягнят, і крові биків та козлів Я не бажаю! 12 Тож не приходьте, щоб з’явитися переді Мною! Бо хто жадав їх з ваших рук, щоб даремно топтати Мій двір? 13 Якщо несете пшеничне борошно, надаремно! Ладан для Мене — огида! Ваші нові місяці, суботи і великий день Я не сприймаю! Піст, святкування, 14 ваші нові місяці та ваші свята ненавидить Моя душа! Ви стали Мені досита, ніколи більше не прощатиму ваших гріхів! 15 Коли простягатимете до Мене руки, Я відведу від вас Свої очі, і коли помножуватимете молитви, не вислухаю вас, бо ваші руки сповнені крові! 16 Помийтеся, станьте чистими, відкиньте зло від ваших душ перед Моїми очима, зупиніться у вашому злі, 17 навчіться чинити добро, шукайте суду, визвольте ображеного, учиніть суд сироті і з удовою поступіть справедливо! 18 Приходьте і порозмовляємо, — говорить Господь, — і якщо ваші гріхи будуть, як кармазин, вибілю, як сніг, а якщо будуть, наче багряниця, вибілю, як вовну. 19 І якщо ви забажаєте і послухаєте Мене, то будете споживати блага землі. 20 Якщо ж не захочете і не послухаєте Мене, то вас пожере меч. Адже Господні уста це сказали! 21 Як стало блудницею вірне місто Сіон, повне суду, те, в якому справедливість заснула, а тепер — убивства. 22 Ваше срібло без вартості. Твої корчмарі змішують вино з водою. 23 Твої володарі — неслухняні, спільники злодіїв, котрі люблять хабарі, які женуться за винагородою, не судять сиріт і не приймають суду вдів. 24 Через це так говорить Володар, Господь Саваот: Горе, сильні Ізраїля, бо Мій гнів на противників не зупиниться! Я вчиню суд проти Моїх ворогів! 25 Тож наведу на тебе Мою руку, і вогнем переплавлю тебе для очищення, а тих, хто неслухняний, знищу, — відніму від тебе всіх беззаконних і впокорю всіх гордих. 26 І Я поставлю твоїх суддів, як раніше, і твоїх радників, як на початку. І після цього назвешся: Місто праведності, місто-матір, вірний Сіон. 27 Адже судом і милосердям врятуються його полонені. 28 А беззаконні та грішні будуть разом знищені, і тим, хто покидає Господа, буде покладено кінець. 29 Тому вони будуть засоромлені своїми ідолами, яких вони забажали, і були засоромлені своїми священними гаями, яких прагнули. 30 Оскільки вони будуть, як модрина, що скинула листя, і як сад, що не має води. 31 І їхня сила буде, як стебло коноплі, а їхні діла — як іскри вогню, і беззаконні та грішники разом будуть спалені, і не буде того, хто загасив би.

Nueva Versión Internacional (Castellano)

від Biblica

1 Visión que recibió Isaías hijo de Amoz acerca de Judá y Jerusalén, durante los reinados de Uzías, Jotán, Acaz y Ezequías, reyes de Judá.

Judá, nación rebelde

2 ¡Oíd, cielos! ¡Escucha, tierra! Así dice el SEÑOR: «Yo crie hijos hasta hacerlos hombres, pero ellos se rebelaron contra mí. 3 El buey conoce a su dueño y el asno el pesebre de su amo; ¡pero Israel no conoce, mi pueblo no entiende!» 4 ¡Ay, nación pecadora, pueblo cargado de culpa, generación de malhechores, hijos corruptos! ¡Han abandonado al SEÑOR! ¡Han despreciado al Santo de Israel! ¡Se han vuelto atrás! 5 ¿Para qué recibir más golpes? ¿Para qué insistir en la rebelión? Toda su cabeza está herida, todo su corazón está enfermo. 6 Desde la planta del pie hasta la coronilla no les queda nada sano: todo en ellos es heridas, moretones y llagas abiertas, que no les han sido curadas ni vendadas, ni aliviadas con aceite. 7 Vuestro país está desolado, vuestras ciudades son presa del fuego; ante vuestros propios ojos los extraños devoran vuestros campos; vuestro país está desolado, como si hubiera sido destruido por extranjeros. 8 La bella Sión ha quedado como cobertizo en un viñedo, como choza en un melonar, como ciudad sitiada. 9 Si el SEÑOR Todopoderoso no nos hubiera dejado algunos sobrevivientes, seríamos ya como Sodoma, nos pareceríamos a Gomorra. 10 ¡Oíd la palabra del SEÑOR, gobernantes de Sodoma! ¡Escucha la ley de nuestro Dios, pueblo de Gomorra! 11 «¿De qué me sirven vuestros muchos sacrificios? —dice el SEÑOR—. Harto estoy de holocaustos de carneros y de la grasa de animales engordados; la sangre de toros, corderos y cabras no me complace. 12 ¿Por qué venís a presentaros ante mí? ¿Quién os mandó traer animales para que pisotearan mis atrios? 13 No me sigáis trayendo vanas ofrendas; el incienso es para mí una abominación. Luna nueva, día de reposo, asambleas convocadas; ¡no soporto que con vuestra adoración me ofendáis! 14 Yo aborrezco vuestras lunas nuevas y festividades; se han vuelto una carga para mí que estoy cansado de soportar. 15 Cuando levantáis vuestras manos, yo aparto de vosotros mis ojos; aunque multipliquéis vuestras oraciones, no las escucharé, pues tenéis las manos llenas de sangre. 16 ¡Lavaos, limpiaos! ¡Apartad de mi vista vuestras obras malvadas! ¡Dejad de hacer el mal! 17 ¡Aprended a hacer el bien! ¡Buscad la justicia y reprended al opresor! ¡Abogad por el huérfano y defended a la viuda! 18 »Venid, pongamos las cosas en claro —dice el SEÑOR—. ¿Son vuestros pecados como escarlata? ¡Quedarán blancos como la nieve! ¿Son rojos como la púrpura? ¡Quedarán como la lana! 19 ¿Estáis dispuestos a obedecer? ¡Comeréis lo mejor de la tierra! 20 ¿Rehusáis y os rebeláis? ¡Seréis devorados por la espada!» El SEÑOR mismo lo ha dicho. 21 ¡Cómo se ha prostituido la ciudad fiel! Antes estaba llena de justicia. La rectitud moraba en ella, pero ahora solo quedan asesinos. 22 Tu plata se ha convertido en escoria; tu buen vino, en agua. 23 Tus gobernantes son rebeldes, cómplices de ladrones; todos aman el soborno y van tras los regalos. No abogan por el huérfano, ni se ocupan de la causa de la viuda. 24 Por eso afirma el Señor, el SEÑOR Todopoderoso, el Fuerte de Israel: «Me desquitaré de mis adversarios, me vengaré de mis enemigos. 25 Volveré mi mano contra ti, limpiaré tus escorias con lejía y quitaré todas tus impurezas. 26 Restauraré a tus jueces como al principio, y a tus consejeros como al comienzo. Entonces serás llamada “Ciudad de justicia”, “Ciudad fiel”». 27 Con justicia Sión será redimida, y con rectitud, los que se arrepientan. 28 Pero los rebeldes y pecadores a una serán quebrantados, y perecerán los que abandonan al SEÑOR. 29 Se avergonzarán de las encinas que tanto amáis; los jardines que elegisteis serán para ellos una afrenta. 30 Seréis como una encina con hojas marchitas, como un jardín sin agua. 31 El hombre fuerte se convertirá en estopa, y su trabajo en chispa; arderán los dos juntos, y no habrá quien los apague.