1 Маккавеїв 9 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І Димитрій почув, що поліг Никанор та його сила на війні, і вирішив ще раз Вакхида і Алкима вдруге послати в землю Юди, і правий ріг з ними. 2 І вони пішли дорогою, що до Ґалґала, і прийшли до Месалота, що в Арвилах, і його захопили та вбили багато людських душ. 3 І першого місяця в сто п’ятдесят другому році вони отаборилися напроти Єрусалима. 4 І вони відійшли, і пішли до Верет з двадцятьма тисячами чоловік і двома тисячами кінноти. 5 А Юда отаборився в Еласі, і три тисячі вибраних мужів з ним. 6 Вони побачили безліч сил, бо вони численні, і дуже перелякалися. І численні повтікали з табору, не залишилося в них хіба лиш вісімсот мужів. 7 І Юда побачив, що його табір відступив, і що його придавила війна, і розбився серцем, бо не мав часу їх зібрати, 8 і він ослаб і сказав іншим: Устаньмо і підімо проти наших ворогів, чи може зможемо з ними воювати! 9 І його відмовляли, кажучи: Ми не зможемо, але радше врятуймо тепер свої душі й повернемося ми і наші брати та воюватимемо проти них, — адже ми малі числом. 10 А Юда сказав: Хай не буде, щоб ми зробили це діло, аби від них втекти, і якщо наш час наблизився, ми з хоробрістю помремо задля наших братів і не залишимо причини заплямувати нашу славу. 11 І сила піднялася від табору, і встали їм назустріч, і поділено кінноту на дві частини, і ті, що кидали з пращі, і стрільці йшли перед силою, і передували всі сильні, а Вакхід був на правому крилі. 12 І наблизився відділ з двох частин, і вони видавали звук з труб, і ті, що поблизу Юди, і вони затрубили трубами. 13 І затремтіла земля від голосу таборів, і війна тривала від ранку аж до вечора. 14 І Юда побачив, що Вакхід і сильна частина табору справа, і зібралися з ним усі сильні серцем, 15 і розбито ними праву частину, і він гнався за ними аж до гори Азота. 16 І ті, що в лівому крилі побачили, що розбито правий ріг, і повернулися за ногами Юди і тих, що з ним позаду. 17 І бій став тяжким, і впало багато ранених звідси і звідти, 18 і Юда поліг, а решта — втекла. 19 І взяв Йонатан і Симон Юду, їхнього брата, і поховали його в гробниці своїх батьків у Модеїні. 20 І вони його оплакали, і голосіння за ним вчинив увесь Ізраїль, велике ридання, і плакали багато днів, і сказали: 21 Як упав сильний, що спасав Ізраїль! 22 Та інші слова Юди, воєн і мужніх діл, які він зробив, і його велич не записано, бо було дуже багато. 23 І сталося, що після смерті Юди беззаконні піднялися в усіх околицях Ізраїля, — підвелися всі, що чинять беззаконня. 24 У ті дні був дуже великий голод, і країна опустіла по них. 25 І Вакхід вибрав безбожних мужів і поставив їх володарями країни. 26 І вони шукали і вишукували приятелів Юди, і привели їх до Вакхіда, і він мстився на них і глумився з них. 27 І був великий смуток в Ізраїлі, якого не було від того дня, коли не з’явився пророк у них. 28 І зібралися всі приятелі Юди, і сказали до Йонатана: 29 Відколи помер твій брат Юда, то чоловіка, подібного до нього, немає, щоб вийшов і виступив проти ворогів і Вакхіда, і проти ворогів нашого народу. 30 Тож тепер сьогодні ми вибрали тебе, щоб ти був замість нього нам за володаря і проводиря, щоб вести нашу війну. 31 І Йонатан у той час узяв провідництво і став замість Юди, свого брата. 32 І довідався Вакхід, і намагався його вбити. 33 І взнав Йонатан, його брат Симон і всі, що з ним, і втекли в пустелю Текої, і отаборилися біля води озера Асфар. 34 І довідався Вакхід у суботній день, і прийшов він і все його військо на другу сторону Йордану. 35 І він послав свого брата, вождя народу, і просив своїх друзів-наватеїв поставити в них їхні численні речі. 36 І вийшли сини Ямврія, що з Мидави, і схопили Івана й усе, що він мав, і відійшли, маючи те. 37 Після цих подій сповістили Йонатанові та Симонові, його братові, що сини Ямврія роблять велике весілля і провадять невістку з Надавата, дочку одного з великих володарів Ханаана, з великою пихою. 38 Вони ж згадали кров їхнього брата Івана і пішли, і сховалися під виступом гори. 39 І вони підняли свої очі й побачили, що ось крик і численне майно, і вийшов молодий, його друзі та його брати їм назустріч з тимпанами, музиками і великою зброєю. 40 І вони повстали проти них із засідки і повбивали їх, і полягло багато ранених, а інші втекли на гору. І вони взяли всю їхню здобич. 41 І шлюб обернувся на плач, а голос їхніх музик — на ридання. 42 І вони вчинили помсту крові їхнього брата і повернулися до болотистої місцевості Йордану. 43 І почув Вакхід, і прийшов у суботній день аж до берегів Йордану із численною силою. 44 І Йонатан промовив до тих, що з ним: Устаньмо і повоюймо за наші душі, бо немає сьогодні, як учора, так і третього дня! 45 Бо ось війна проти нас і ззаду нас, а тут і там вода Йордану, болото та ліс, немає місця, щоб відступити. 46 Тож тепер заволайте до неба, щоб ви врятувалися з руки наших ворогів! 47 І розпочався бій. І Йонатан простягнув свою руку, щоб побити Вакхіда, та він відступив від нього назад. 48 І ввійшов Йонатан, і ті, що з ним у Йордан, і вони перепливли на другий берег, а ті не перейшли за ними Йордан. 49 А від Вакхіда впало того дня якихось тисяча чоловік. 50 І він повернувся до Єрусалима і збудував укріплені міста в Юдеї, твердиню, що в Єрихоні, Аммаус, Веторон, Ветил, Тамнату Фаратон і Тефон, з високими стінами, брамами і засувами. 51 І він поставив у них охорону, щоб ворогувати з Ізраїлем. 52 І він скріпив місто Ветсур, Ґазару і твердиню. І він розмістив у них сили і склади їжі. 53 Він узяв синів, володарів країни, як заложників, і поставив їх у твердині в Єрусалимі, у в’язниці. 54 І в сто п’ятдесят третьому році другого місяця Алкім наказав знищити зовнішню стіну двору святині, і знищити діла пророків, і вони почали нищити. 55 У той час Алкім був уражений хворобою, і заборонено його ділам, і загороджено його уста, і він ослабів і не міг більше говорити слова і заповісти про свій дім. 56 І Алкім помер у той час у великих муках. 57 І Вакхід побачив, що Алкім помер, і він повернувся до царя. І земля Юди спочила два роки. 58 І всі беззаконні вчинили раду, кажучи: Ось Йонатан і ті, що з ним живуть упевнено, у спокої. Тож тепер приведімо Вакхіда, і він їх усіх схопить в одну ніч. 59 І вони, пішовши, порадили йому. 60 І він піднявся, щоб піти із численною силою, і потай послав послання всім своїм союзникам, що в Юдеї, щоб схопили Йонатана і тих, що з ним. Та вони не змогли, бо їхня рада стала відомою. 61 І вони схопили з мужів країни, проводирів зла, якихось п’ятдесят мужів, і вбили їх. 62 І пішли Йонатан, Симон і ті, що з ним, до Ветвасії, що в пустелі, і збудували її руїни, і її скріпили. 63 А Вакхід довідався, і зібрав усе своє велике число вояків та сповістив тим, що з Юдеї. 64 І він, прийшовши, отаборився біля Ветвасії і воював проти неї багато днів, і зробив машини. 65 І Йонатан залишив свого брата Симона в місті, а вийшов до околиці, і прийшов з великим числом. 66 І він побив Одомира, його братів і синів Фасірона в їхніх оселях, і вони почали воювати, і вони підносилися на силах. 67 Симон і ті, що з ним, вийшли з міста і спалили машини. 68 І вони воювали проти Вакхіда, і він був знищений ними, і його сильно придушили, бо його рада і його похід були марними. 69 І він запалав гнівом на безбожних людей, які порадили йому піти в країну, і повбивав з них багатьох, і вони зробили раду відійти до своєї землі. 70 А Йонатан взнав і послав до нього послів, щоб укласти з ним мир і віддати їм полонених. 71 І він прийняв, і вчинив за його словами, і поклявся йому не шукати для нього зла всі дні його життя. 72 І він віддав йому полонених, яких перед тим захопив у землі Юди, і, повернувшись, він відійшов до своєї землі й більше не продовжував приходити в їхні границі. 73 І меч спочив від Ізраїля. І Йонатан замешкав у Махмасі, і Йонатан почав судити народ та вигубив безбожних з Ізраїля.