1 Маккавеїв 4 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І Ґорґія взяв п’ять тисяч мужів і тисячу вибраних коней, і табір піднявся вночі, 2 щоб напасти на юдейський табір і раптово їх побити. І сини твердині були йому проводирями. 3 І почув Юда, і підійнявся він і сильні, щоб побити силу царя, що в Аммаусі, 4 аж поки ще сили розпорошилися з табору. 5 І прийшов Ґорґія до табору Юди вночі, і нікого не знайшов. І шукав їх у горах, бо сказав: Ці втікають від нас! 6 І як тільки настав день, Юда з’явився на рівнині з трьома тисячами мужів. Лише щитів і мечів не мали стільки, скільки бажали. 7 І вони побачили сильний, озброєний табір народів, і коня, що його оточував, і вони вишколені до війни. 8 І Юда сказав мужам, що з ним: Не бійтеся їхньої безлічі й не лякайтеся їхнього нападу. 9 Згадайте, як врятувалися наші батьки в Червоному морі, бо їх переслідував фараон із силою. 10 Тепер же закличемо до неба, чи Він нас забажає і згадає завіт батьків, і знищить цей табір сьогодні перед нашим обличчям, 11 і всі народи пізнають, що Він — Той, Хто визволяє і спасає Ізраїля. 12 І чужоземці підняли свої очі й побачили їх, як ідуть напроти, 13 і вийшли з табору на битву. І затрубили ті, що з Юдою, 14 і вони зійшлися, і знищені були язичники та втекли на рівнину, 15 а всі останні впали від меча. І гналися за ними аж до Ґазирів, аж до рівнин Ідумеї, Азоту і Ямнеї, і впало з них до трьох тисяч мужів. 16 І повернувся Юда і сила з погоні за ними, 17 і він промовив до народу: Не пожадайте здобичі, бо проти нас — війна, 18 Ґорґій і сила поблизу нас на горі. Але стійте тепер перед нашими ворогами і воюйте з ними, і після цього спокійно візьмете здобич. 19 Ще коли Юда закінчував, ось показалася якась частина, виглядаючи з-за гори. 20 І вона побачила, що ті повернулися і запалюють табір, бо дим, який показався, явним зробив те, що сталося. 21 Вони ж, бачачи це, сильно перелякалися. І, бачачи, що і табір Юди на рівнині готовий до боротьби, 22 усі втекли до землі чужоземців. 23 А Юда повернувся на пограбування табору, і вони взяли багато золота, срібла, синьої тканини, морської багряниці й велике багатство. 24 І, повернувшись, співали й благословили до неба, тому що добре, бо Його милосердя навіки. 25 І в той день було велике спасіння для Ізраїля. 26 А ті з чужоземців, які врятувалися, прийшовши, сповістили Лисієві про все, що трапилося. 27 Він же, почувши, замішався і підупав, бо з Ізраїлем сталося не те, що він бажав, і вийшло не те, що йому заповів цар. 28 І в наступному році він зібрав шістдесят тисяч вибраних мужів і п’ять тисяч коней, щоб воювати проти них. 29 І вони прийшли до Ідумеї і отаборилися у Ветсурах, а Юда зустрів їх з десятьма тисячами мужів. 30 І він побачив сильний табір, помолився і сказав: Благословенний, Ти, Спасителю Ізраїля, що знищив напад сильного рукою Твого раба Давида і видав табір чужоземців у руки Йонатана, сина Саула, і того, що носив його зброю. 31 Замкни цей табір у руці Твого народу Ізраїля, і хай застидаються їхньою силою і конем. 32 Дай їм страх і розтопи сміливість їхньої сили, і хай будуть захитані їхньою руїною. 33 Скинь їх мечем тих, що Тебе люблять, і Тебе хвалитимуть у піснях усі, що знають Твоє Ім’я. 34 І вони зійшлися в битві разом, і полягло з табору Лисія до п’яти тисяч мужів, і впали перед ними. 35 А Лисій, бачачи свої війська, що вони налаштовані до відступу, а що в Юди була сміливість, і що вони готові чи жити, чи померти із честю, відійшов до Антіохії і найняв численних чужоземців, щоб знову піти на Юдею. 36 А Юда і його брати сказали: Ось наші вороги побиті, підімо очистити святе і обновити! 37 І весь збір зібрався, і вони пішли на гору Сіон. 38 І побачили святощі спустошеними, жертовник опоганений, спалені двері й у дворах — рослини, що виросли, наче в лісі чи наче на одній з гір, і розбиті склади. 39 І вони роздерли свій одяг, і заголосили великим плачем, поклали попіл, 40 упали долілиць до землі й затрубили трубами на знак і заволали до неба. 41 Тоді Юда наказав мужам воювати проти тих, що у твердині, аж доки святе не очиститься. 42 І він вибрав священиків без вади, що бажали закону, 43 і вони очистили святе та забрали каміння опоганення на нечисте місце. 44 І вчинили раду про опоганений жертовник всепалення, що з ним зробити. 45 І випала в них добра рада його знищити, щоби часом не було їм на погорду, що його опоганили народи. І вони знищили жертовник, 46 і відклали каміння на горі дому у вигідному місці, доки не прийде пророк, що заповість про них. 47 І взяли цілі камені за законом, і збудували новий жертовник — такий, як попередній. 48 І збудували святе та середину дому, поблагословили двори, 49 зробили новий святий посуд і внесли світильник, кадильний жертовник і стіл до храму. 50 І принесли ладан на жертовнику, і запалили лампади, що на світильнику, і світили у храмі. 51 І поставили на столі хліби та повісили завісу. І закінчили всі діла, які робили. 52 І на двадцять п’ятий день дев’ятого місяця, це місяць хаселев, сто сорок восьмого року, вони встали вранці 53 й принесли жертву за законом на новому жертовнику для всепалень, який вони зробили. 54 Згідно із часом і днем, в який його опоганили народи, у той він був відновлений з піснями, гуслами, арфами і цимбалами. 55 І весь народ упав долілиць, вони поклонилися і поблагословили до неба Того, Хто давав їм успіх. 56 І зробили обновлення жертовника вісім днів, і принесли всепалення з радістю, і принесли жертву спасіння та похвали. 57 І прикрасили те, що перед лицем храму, золотими вінками і малими щитами, обновили двері, склади і поставили двері. 58 І велика радість була в народі, і відвернули погорду народів. 59 І постановив Юда, його брати і весь збір Ізраїля, щоб святкувати дні обновлення жертовника у своїх часах, рік за роком вісім днів, від двадцять п’ятого дня місяця хаселева, з радістю і веселістю. 60 І спорудили в той час довкола гори Сіон високі мури і сильні вежі, щоб, прийшовши, народи їх не потоптали, як зробили перед тим. 61 І поставили там силу, щоб його охороняти, і укріпили його, щоби берегти Ветсуран, аби народ мав твердиню перед обличчям Ідумеї.