1 Маккавеїв 15:26 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І послав Антіох, син царя Димитрія, листи з морських островів Симонові, священикові й голові юдейського народу, і всьому народу, 2 І вони мали такий зміст: Цар Антіох Симонові, великому священикові й голові народу, і юдейському народові, радіти! 3 Оскільки деякі зловмисники захопили царство наших батьків, а я бажаю, щоб царство повернулося, аби повернути його до того стану, як було раніше, я зібрав безліч сил, і я підготував військові кораблі, 4 і бажаю ввійти в країну, щоб помститися тим, які знищили нашу країну і спустошили багато міст у моєму царстві. 5 Тож тепер я затверджую тобі всі звільнення з податків, з яких тебе звільнили ті царі, що переді мною, і які інші дари тобі відпустили. 6 Я тобі дозволив робити власне карбування, гроші для твоєї країни, 7 а Єрусалим і святе мають бути вільними. І вся зброя, яку ти приготував, і твердині, які ти збудував, якими ти володієш, хай тобі залишаться. 8 І всякий царський борг, і те, що було царське, відтепер і на весь час нехай тобі залишаються. 9 А як тільки ми опануємо нашим царством, ми прославимо тебе, твій народ і храм великою славою, щоб явною стала ваша слава по всій землі. 10 Сто сімдесят четвертого року прийшов Антіох у землю своїх батьків, і до нього зібралися всі сили, так що мало було з Трифоном. 11 І Антіох гнався за ним, і він прийшов, втікаючи, до Дори, що біля моря. 12 Бо він бачив, що проти нього зібралося зло, і що сили його покинули. 13 Антіох же отаборився проти Дори, і з ним дванадцять тисяч мужів-вояків та вісім тисяч кінноти. 14 І він оточив місто, і кораблі пристали з моря, і він тіснив місто із землі та моря, і не давав нікому виходити, ані входити. 15 І прийшов Нуминій і ті, що з ним, з Риму, маючи послання для царів і країн, в яких написано так: 16 Левкій, римський консул, цареві Птоломеєві, радіти! 17 Старійшини юдеїв прийшли до нас, наші друзі та союзники, відновляючи ту дружбу і союз, що від початку, послані первосвящеником Симоном і юдейським народом, 18 а вони принесли золотий щит у тисячу мін. 19 Отже, нам до вподоби написати царям і країнам, щоб не намагалися вчинити їм зла і не воювали з ними, з їхніми містами і їхньою країною, і щоб не допомагали тим, що проти них воюють. 20 Добрим видалося нам прийняти від них щит. 21 Тож якщо якісь зловмисники втекли з їхньої країни до вас, передайте їх первосвященикові Симонові, щоб він їм помстився за їхнім законом. 22 І це він написав цареві Димитрієві, Атталові, Аріяратові та Арсакові 23 і до всіх країн, і Сампсакові, спартіятам, Дилонові, Миндонові, Сікіону, Каріді, Самонові, Памфілії, Ликії, Алікарнассу, Роду, Фасиліді, Коу, Сіді, Араді, Гортині, Кніду, Кипру і Кирини. 24 Це ж письмо написали Симонові, первосвященикові. 25 А цар Антіох отаборився проти Дори на другий день, простягаючи постійно проти неї руки і роблячи машини, і замкнув Трифона, щоб він не входив і щоб не виходив. 26 І послав до нього Симон дві тисячі вибраних мужів йому на допомогу і срібло, золото та досить посуду. 27 Та він не забажав їх прийняти, але відрікся від усього, що йому раніше затвердив, і відчужився від нього. 28 І послав до нього Атиновія одного зі своїх друзів, щоб з ним поспілкувався, кажучи: Ви захопили Йоппію, Ґазару і твердиню, що в Єрусалимі, міста мого царства. 29 Їхні околиці ви спустошили, і ви зробили велику пошесть на землі, і ви заволоділи багатьма місцями в моєму царстві. 30 Тож тепер передайте міста, які ви захопили, і данини з місць, якими ви заволоділи поза границями Юдеї. 31 Якщо ж ні, дайте замість них п’ятсот талантів срібла — за спустошення, яким ви спустошили, і податки інших міст — п’ятсот талантів. Якщо ж ні, прийшовши, воюватимемо проти вас. 32 І прийшов Атеновій, друг царя, до Єрусалима, і побачив славу Симона і шафу із золотим та срібним посудом, і досить обслуги, і здивувався, і сповістив йому слова царя. 33 І, відповівши, Симон сказав йому: Ми не забрали чужу землю і не заволоділи чужим, але спадком наших батьків, а воно на якийсь час несправедливо було захоплене нашими ворогами. 34 Ми ж, отримавши нагоду, знову володіємо спадком наших батьків. 35 А про Йоппію і Ґазару, про які ти запитуєш, то вони чинили в народі та в нашій країні велику пошесть, за цих дамо сто талантів. 36 І він не відповів йому ні слова, а повернувся з гнівом до царя і сповістив йому ці слова і славу Симона, і все, що побачив. І цар запалав великим гнівом. 37 А Трифон, сівши на корабель, втік до Ортосії. 38 І цар поставив Кендевея володарем приморського краю і дав йому піші сили та кінноту. 39 І заповів йому отаборитися проти обличчя Юдеї, і заповів йому збудувати Кедрон і скріпити брами, і щоб він воював з народом. А цар кинувся в погоню за Трифоном. 40 Кендевей же прибув до Ямнеї і почав підбурювати народ іти до Юдеї і брати народ у полон, і вбивати. 41 І він збудував Кедрон, і поставив там коней і сили, щоб, виходячи, проходили дорогами Юдеї, як йому і заповів цар.