Юдити 5:1 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І сповіщено Олофернові, воєводі сил Ассура, що сини Ізраїля готуються до війни, і замкнули гірські проходи, скріпили кожне верхів’я високої гори і поставили на рівнинах засідки. 2 Він сильно запалав гнівом і покликав усіх володарів Моава, вождів Аммона, усіх сатрапів узбережжя, 3 і сказав їм: Сповістіть мені, сини ханаанські, хто цей народ, що сидить у гірській околиці, і які вони міста населяють, і кількість їхньої сили, у чому ж полягає їхня сила і їхня міць, хто над ними поставлений царем, володарем їхнього війська, 4 і чому понад усіх, що живуть на заході, повертаються спинами, щоб не йти мені назустріч? 5 І сказав йому Ахіор, володар усіх синів Аммона: Нехай же мій пан вислухає слово з уст свого раба, і сповіщу тобі правду про цей народ, який населяє цю гірську околицю, що мешкає поблизу тебе, і не вийде обман з уст твого раба. 6 Цей народ походить з халдеїв. 7 Вони раніше мешкали в Месопотамії, але не забажали йти за богами їхніх батьків, які були в землі халдеїв. 8 І вони відійшли від дороги їхніх предків, і поклонилися Богові неба, Богові, Якого пізнали. Вони викинули їх з-перед обличчя своїх богів, втекли до Месопотамії і жили там багато днів. 9 І їхній Бог сказав вийти з їхнього поселення і піти в ханаанську землю, і вони поселилися там, і вони наповнилися золотом, сріблом і дуже численною худобою. 10 Оскільки голод покрив поверхню землі Ханаану, то вони пішли в Єгипет і мешкали там, аж доки не повернулися. І стали там великим числом, і не було рахунку їхньому народові. 11 І повстав проти них цар Єгипту, і обманули їх працею і цеглою, пригнобили їх і перетворили їх на рабів. 12 І вони закликали до їхнього Бога, і Він уразив усю єгипетську землю карами, яким не було ліку. І викинули їх єгиптяни з-перед свого обличчя. 13 І Бог перед ними перетворив Червоне море на сушу 14 і повів їх дорогою Синаю і Кадис-Варни. Він вигнав усіх, що мешкали в пустелі, 15 і вони жили в землі амореїв, і вигубили всіх есевонітів своєю силою. І, перейшовши Йордан, успадкували всю гірську околицю, 16 і вигнали з-перед свого обличчя Ханаанця, Ферезейця, Євусея, Сихема і всіх ґерґесейців, і проживали в ній багато днів. 17 Доки не згрішили перед їхнім Богом, доти з ними було добро, бо Бог, Який ненавидить неправду, є з ними. 18 Коли ж відступили від дороги, яку Він їм заповів, то були дуже сильно вигублені численними війнами і забрані в полон не до власної землі; храм їхнього Бога був знищений до основи, а їхні міста були забрані ворогами. 19 Тепер, повернувшись до їхнього Бога, прийшли з розсіяння, куди були розсіяні туди, і одержали Єрусалим, де є їхні святощі, і поселилися в гірських околицях, бо вони були запустілі. 20 Тож зараз, владико пане, якщо є провина через незнання в цьому народі, і вони грішать проти їхнього Бога, і ми побачимо, що в них є цей гріх, то підемо і завоюємо їх. 21 Якщо ж немає беззаконня в їхньому народі, то нехай обмине їх мій пан, щоб часом їхній Господь і їхній Бог не покрив їх щитом, — і ми станемо погордою перед усією землею. 22 І сталося, коли Ахіор припинив промовляти ці слова, то весь народ, що навколо шатра, і який стояв навкруги, загомонів, а володарі Олоферна, і всі, котрі населяли узбережжя і Моав, сказали, щоб його зарубати. 23 Бо ми не злякаємося синів Ізраїля, тому що ось народ, в якого немає ані сили, ані моці до сильної боротьби. 24 Тож підемо, і вони стануть їжею всьому твоєму війську, пане Олоферне.