від Ukrainian Bible Society1І, засмутившись, я заплакав і помолився з болем, кажучи:2Справедливий, Ти, Господи, і всі Твої діла, і всі Твої дороги милосердні й праведні, і Ти судиш праведний і справедливий суд навіки.3Згадай мене і поглянь на мене. Не покарай мене за мої гріхи і проступки з незнання, мої і моїх батьків, якими я згрішив перед Тобою.4Адже вони переступили Твої заповіді, і Ти нас дав на розграбування, і полон, і смерть, і притчу погорди всім народам, серед яких ми розсіяні.5І тепер численні Твої суди є праведні, щоб наді мною вчинити за гріхи мої та моїх батьків, бо ми не виконали Твоїх заповідей, бо ми не пішли в правді перед Тобою.6Тож тепер учини зі мною за тим, що миле перед Тобою. Накажи забрати мій дух, щоб я загинув і став землею. Адже корисніше мені вмерти, радше, ніж жити, бо я почув неправдиві звинувачення, і в мені є великий смуток. Заповіси, щоб я тепер звільнився від болю до вічного місця, не відверни Твого обличчя від мене.7У цей день трапилося дочці Раґуїла Саррі в Екватані мідійській, що й вона погордженою була рабинями її батька,8бо була віддана сімом чоловікам, та поганий демон Асмодавс убивав їх раніше, ніж вони були з нею, як із жінкою. І сказали їй: Чи ти не знаєш, що ти задушила чоловіків? Вже сімох ти мала, і жодному з них ти не принесла радості.9Чому ти нас бичуєш? Якщо вони померли, іди з ними, щоб ми від тебе не побачили сина чи дочки навіки!10Почувши це, вона сильно засмутилася аж до того, щоб задушитися. І сказала: Я ж є одиначка в мого батька. Якщо це зроблю, поганим для нього буде, і старість його зведу з болем до аду.11І вона помолилася до вікна, і сказала: Благословенний, Ти, Господи, мій Боже, благословенне Твоє святе Ім’я і гідне шани навіки. Хай благословлять Тебе всі Твої діла навіки.12І тепер, Господи, мої очі і моє обличчя до Тебе я звернула.13Скажи, щоб відпустили мене із землі й щоб я більше не чула погорди.14Ти знаєш, Господи, що я є чистою від усякого гріха чоловіка,15і я не опоганила моє ім’я, ані ім’я мого батька в землі мого полону. Одиначкою я є в мого батька, і немає в нього сина, який його успадкує, ані близького брата, ані немає в нього сина, щоб я себе зберегла йому за жінку. Вже померли мені семеро. Навіщо мені жити? І якщо Ти не вважаєш за доцільне вбити мене, прикажи поглянути на мене і помилувати мене, і щоби більше я не почула погорди.16І молитва обох була вислухана перед славою великого Рафаїла,17і він був посланий оздоровити обох: у Товита забрати більма, а Сарру, дочку Раґуїла, дати Товії, синові Товита, за жінку, і зв’язати поганого демона Асмодава, тому що Товії припадає її успадкувати. У той час Товит, повернувшись, увійшов до свого дому, і Сарра, дочка Раґуїла, зійшла зі свого горища.