1Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа, (Ів 16:33; Гал 2:16; 1Ів 3:21)2через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу. (Рим 8:18; Рим 8:30; Еф 3:12; Кол 1:27; Тит 2:13; 1Пет 5:12)3І не лише нею, а й хвалимося, коли страждаємо, знаючи, що страждання виробляє терпеливість, (2Кор 4:17; 2Кор 12:9; Як 1:2; 1Пет 1:6)4а терпеливість — досвід, а досвід — надію.5Надія ж не засоромлює, адже Божа любов влилася в наші серця через даного нам Святого Духа. (Пс 21:6; Пс 24:20; Дії 2:17; Євр 6:18; 1Ів 4:13)6Бо Христос, коли ми ще були безсилі, у відповідний час помер за нечестивих. (Рим 4:5)7Навряд чи хто помре за праведного; хіба, може, хтось за доброчинця наважиться померти.8Але Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками. (Ів 3:16; Рим 14:15; 1Кор 8:11; 1Сол 5:10; 1Пет 3:18; 1Ів 4:10)9Тим більше тепер, оправдані Його кров’ю, ми завдяки Йому спасемося від гніву. (Рим 1:18; Рим 3:25; 1Кор 11:25; 1Сол 1:10)10Коли, ще бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Його Сина, тим більше, примирившись, спасемося Його життям. (Рим 8:7; 2Кор 4:10; 2Кор 5:18; Кол 1:21)11І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через нашого Господа Ісуса Христа, через Якого ми тепер одержали примирення. (1Кор 1:31)
Великий дар благодаті
12Бо як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом і смерть, так у всіх людей увійшла смерть, тому що всі згрішили. (Рим 3:23; Рим 6:23)13Гріх був у світі й до Закону, але гріх не зараховується, коли немає Закону. (Рим 4:15; Флм 1:18)14Та смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, які не згрішили подібно до переступу Адама, котрий є прообразом майбутнього. (1Кор 15:21; 1Кор 15:45)15Але дар благодаті не такий, як гріх. Бо якщо через переступ одного багато померло, то наскільки більше благодаттю однієї Людини, Ісуса Христа, Божа благодать і дари щедро вилилися на багатьох. (1Тим 2:5)16І дар не такий, як осуд через одного, який згрішив. Бо за переступ одного — осуд, а дар благодаті — для оправдання від багатьох гріхів.17Адже коли через переступ одного смерть запанувала через одного, то тим більше ті, хто приймає щедру благодать і дар праведності, запанують у житті через одного Ісуса Христа. (1Кор 6:2; Об 20:4)18Як через переступ одного на всіх людей прийшов осуд, так і через праведність Одного на всіх людей прийшло оправдання для життя. (1Кор 15:21)19Бо як непослухом однієї людини багато стали грішними, так і послухом Одного багато стануть праведними.20Закон увійшов, щоб намножився переступ. А де намножився гріх, там безмірно виявилася благодать. (Рим 4:15; 1Тим 1:14)21Щоб так, як гріх запанував через смерть, аби так само й благодать запанувала через праведність для вічного життя через Ісуса Христа, Господа нашого. (Рим 6:23)
1Тому, виправдані вірою, ми маємо мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа,2через Якого ми вірою отримали доступ до цієї благодаті, в якій зараз перебуваємо й радіємо з надії на славу Божу.3Але не тільки з цього, ми також радіємо у своїх стражданнях, бо знаємо, що страждання породжують терпіння,4терпіння – стійкість, а стійкість – надію.5І надія не засоромить нас, адже Божа любов влилася в наші серця через Духа Святого, Який був нам даний.6Бо коли ми були ще безсилі, Христос у призначений час помер за нечестивих.7Адже навряд чи хтось помре за праведника; хіба що за добру людину, можливо, хтось i зважиться померти.8Але Бог виявив Свою любов до нас тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками.9Тим більше тепер, виправдані Його кров’ю, ми врятуємося від Божого гніву.10Адже якщо, будучи ворогами, ми примирилися з Богом через смерть Його Сина, то тим більше тепер, примирившись, ми будемо спасенні через Його життя.11І не тільки це, ми радіємо в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми тепер отримали примирення.
Адам і Христос
12Отже, як гріх увійшов у світ через одну людину, а через гріх – смерть, так само смерть перейшла до всіх людей, бо всі згрішили.13Гріх же був у світі ще до Закону, але гріх не зараховується там, де немає Закону.14Однак смерть панувала від Адама до часу Мойсея навіть над тими, хто не згрішив через непокору, як Адам, який є прообразом Того, Хто мав прийти.15Але дар благодаті не такий, як провина Адама. Бо якщо через провину однієї людини багато людей загинуло, то наскільки більшою є благодать Божа і дар через благодать однієї людини – Ісуса Христа, які щедро вилились на багатьох.16І дар не такий, як осуд, що прийшов через гріх Адама. Адже суд за один гріх приніс засудження, але дар благодаті приніс виправдання від багатьох провин.17Бо якщо через гріх Адама запанувала смерть, то тим більше ті, хто отримає повноту благодаті й дар праведності, царюватимуть у житті через Одного – Ісуса Христа.18Отже, як один злочин призвів до засудження всіх людей, так через один праведний вчинок[1] для всіх людей прийшло виправдання, яке дає життя.19Бо так само, як через непослух однієї людини багато людей стали грішниками, так і через послух Одного багато людей стане праведними.20Закон же прийшов, щоб збільшився переступ[2]. Але там, де збільшився гріх, збільшилась і благодать,21щоб, як гріх запанував через смерть, так і благодать могла запанувати через праведність для вічного життя через Ісуса Христа, Господа нашого.