1Отже, я запитую: Хіба відкинув Бог Свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин — з нащадків Авраама, з Веніаминового племені. (2Кор 11:22; флп 3:5)2Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, коли він скаржиться Богові на Ізраїль: (Пс 93:14)3Господи, повбивали Твоїх пророків, порозбивали Твої жертовники, а я залишився сам; шукають і моєї душі!4І що ж каже йому Бог у відповідь? Я залишив Собі сім тисяч чоловіків, які не схилились на коліна перед Ваалом.5Так само і тепер, за вибором благодаті, залишився останок. (Рим 9:11; Рим 9:27)6Якщо ж за благодаттю, то не за ділами, бо тоді благодать вже не була б благодаттю. [А коли за ділами, то це вже не благодать, бо тоді діло вже не є ділом]. (Рим 4:4; Рим 4:6; Гал 2:16; Гал 3:18)7І що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, але одержали вибрані; інші ж стали закам’янілими, (Рим 9:31)8як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не бачили і вуха щоб не чули, — аж до нинішнього дня. (Мр 3:5)9Давид каже: Нехай стане їхня їжа сильцем, пасткою і спокусою — на відплату їм! (Пс 34:8; Пс 68:23)10Хай їхні очі стануть темними, щоб не бачили, нехай їхня спина завжди буде зігнута!
Спасіння язичників
11Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але через їхнє падіння прийде спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів. (Дії 18:6; Рим 10:19)12Якщо ж їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою була б їхня повнота! (Рим 11:25)13Кажу вам, язичникам: Оскільки я є апостол для язичників, то прославляю моє служіння; (Рим 1:5)14може, цим я викличу ревність своїх рідних за тілом і спасу декого з них. (Рим 10:19; 1Кор 9:22; 1Тим 4:16)15Бо коли їхнє відкинення є примиренням світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих? (Ів 5:25; 2Кор 5:19)16Якщо перший сніп святий, то й тісто святе; і якщо корінь святий, то й гілля святе.17Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливкового дерева, (Еф 2:11; Еф 2:19)18то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам’ятай, що не ти корінь носиш, а корінь носить тебе.19Скажеш: Галузки відламано, щоб я прищепився.20Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся. (Рим 12:16; 1Кор 10:12; 1Кор 15:1; 1Кор 16:13; 2Кор 1:24; флп 2:12; 1Сол 3:8)21Бо коли Бог не пощадив природних галузок, то Він і тебе не пощадить.22Отже, поглянь на Божу милість і суворість: на тих, які відпали, — суворість, а на тебе — Божу милість, якщо будеш залишатися в милості; якщо ж ні, то будеш відрубаний. (Ів 15:2; Ів 15:4; Євр 3:14)23Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити. (2Кор 3:16)24Тому що коли ти, відтятий від дикої за своєю природою оливки, був проти природи прищеплений до доброї оливки, — то наскільки легше будуть прищеплені до своєї ж оливки вони, природні?
Ізраїль спасеться
25Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників. (Мр 3:5; Лк 21:24; Ів 10:16; Рим 1:13; Рим 11:12; Рим 12:16; 1Кор 14:2; Кол 1:25)26Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова. (Пс 13:7)27Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!28Тож згідно з Євангелієм вони — вороги задля вас, а згідно з обранням — улюблені задля батьків. (Рим 9:11; Рим 9:25)29Адже Боже покликання та дари — непохитні. (Пс 109:4; Рим 15:8)30Бо як ви колись не корилися Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, (Рим 2:8; Рим 10:21; Рим 15:9)31так і вони нині не покорилися задля милосердя над вами, щоб тепер і вони самі були помилувані.32Тож Бог замкнув усіх у непокорі, щоб усіх помилувати. (Гал 3:22; 1Тим 2:4)
Незбагненні Божі дороги
33О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги! (Пс 76:20; Рим 9:23; 1Кор 1:21; 1Кор 2:7; 1Кор 2:10; Еф 3:5; Еф 3:8; Еф 3:10; Кол 2:3)34Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому? (1Кор 2:16)35Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад?36Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь. (Рим 16:27; 1Кор 8:6; Кол 1:16; Євр 2:10)
1Я запитую тоді: чи Бог відкинув Свій народ? Зовсім ні! Адже я сам ізраїльтянин, нащадок Авраама з роду Веніаміна.2Бог не відкинув Свого народу, який Він знав заздалегідь. Невже ви не знаєте, що пише Писання про те, як Ілля скаржився Богові на Ізраїль?3«Господи, вони вбили Твоїх пророків і зруйнували Твої жертовники. Я єдиний, хто залишився, і вони намагаються вбити мене».[1]4І що ж йому відповів Бог? «Я зберіг для Себе сім тисяч мужів, які не схилили колін перед Ваалом».[2]5Так само й тепер є останок, обраний благодаттю.6І якщо благодаттю, то не за ділами, інакше благодать уже не була би благодаттю.7І що ж? Того, чого так наполегливо прагнув народ Ізраїлю, він не отримав, але отримали обрані, а інші закам’яніли,8як написано: «Бог дав їм дух затьмарення, щоб очі не бачили й вуха не чули, аж до цього дня».[3]9А Давид каже: «Нехай трапеза їхня стане для них пасткою та приманкою на спотикання й на відплату для них.10Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, і нехай їхні спини будуть зігнуті назавжди».[4] (Пс 68:23)
Спасіння язичників
11Тож я запитую: чи вони спіткнулися, щоб упасти? Зовсім ні! Швидше через їхнє падіння спасіння прийшло до язичників, щоб спонукати їх до ревнощів.12Але якщо їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більші багатства принесе їхня повнота!13Звертаюся до вас, язичників, оскільки я, апостол язичників, звеличую своє служіння14у надії, що викличу ревнощі в моїх рідних, щоб рятувати декого з них.15Бо якщо їхнє відторгнення принесло світові примирення, то що принесе їхнє прийняття, як не воскресіння з мертвих?16Якщо закваска[5] свята, то й все тісто святе; якщо корінь святий, то й гілки святі.17Якщо ж деякі гілки були відламані, а ти, дика оливко, була прищеплена серед них і тепер стала живитися з кореня та соку оливкового дерева,18не вихваляйся перед гілками. Якщо ж вихваляєшся, то пам’ятай, що не ти підтримуєш корінь, але корінь підтримує тебе.19Отже, скажеш: «Гілки були відламані, щоб я був прищеплений».20Добре. Але вони були відламані через невіру, а ти тримаєшся завдяки вірі. Не будь нахабним, але май страх.21Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, Він не пощадить і тебе.22Отже, зважай на доброту й суворість Бога: суворість до тих, хто відпав, але доброту до тебе, за умови, що ти залишишся в Його доброті. Інакше Він і тебе відріже.23І якщо вони не залишатимуться в невірі, то будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити.24Бо якщо ти, відрізаний від дикого за своєю природою оливкового дерева, всупереч природі був прищеплений до доброго оливкового дерева, то наскільки легше ці природні гілки будуть прищеплені до власного оливкового дерева!
Ізраїль буде спасенний
25Брати, щоб ви не вважали себе розумнішими, ніж ви є, я не хочу залишити вас у невіданні щодо цієї таємниці: зачерствіння спало на частину Ізраїлю, і так буде, поки не увійде повна кількість язичників,26і таким чином увесь Ізраїль буде спасенний. Як написано: «Визволитель прийде із Сіону; Він відверне безбожність від Якова.27І це Мій Завіт із ними, коли Я усуну їхні гріхи».[6]28Щодо Доброї Звістки, то вони вороги задля вас, але щодо обрання, то вони улюблені через праотців,29адже Божі дари та Його покликання непохитні.30Так само як ви колись були неслухняні Богові, але тепер отримали милість через їхню непокірність,31так і вони нині стали непокірними, щоб через милосердя Боже до вас і вони могли отримати милість.32Адже Бог замкнув усіх у непокору, щоб помилувати всіх.
Прославлення Бога
33О, глибино багатства, мудрості й знання Бога! Які незбагненні Його суди й недосліджені шляхи Його!34«Хто пізнав задум Господа? Або хто був Його радником?»[7]35«Хто колись дав щось Богові, щоб Він мусив повернути?»[8]36Адже все від Нього, через Нього й для Нього. Йому слава навіки! Амінь.