8Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі. (Рим 16:19; 1Кор 1:4; 1Сол 1:8)9І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю, (2Кор 1:23; Еф 1:16; флп 1:8; флп 3:3; 1Сол 1:2; 1Сол 2:5; 2Тим 1:3; Євр 9:14; Євр 12:28)10постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас. (Дії 18:21; Дії 19:21; Рим 15:23)11Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення; (Рим 12:6; 1Сол 2:17; 1Сол 3:6; 2Тим 1:4)12тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.13Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні. (Ів 15:16; Рим 11:25; Рим 15:22; 1Кор 10:1; 1Кор 12:1; 2Кор 1:8; 1Сол 4:13)14Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими; (Рим 8:12; Рим 15:27; 1Кор 1:26; 1Кор 9:16; Гал 5:3)15тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
18Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю; (Пс 72:6; Мт 3:7; Рим 4:15; Рим 5:9; 1Сол 2:16; 2Сол 2:12)19адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив. (Дії 14:15; Дії 17:24)20Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання. (Пс 8:4; Пс 18:2; Мт 6:26; Ів 15:22; Дії 14:17; 1Тим 1:17)21Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою. (Пс 75:6; Пс 93:11; Мт 23:3; Еф 4:17)22Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, (1Кор 1:20)23і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів. (Пс 105:20)
Покинуті Богом
24Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла. (Дії 7:41; Рим 1:26; Рим 1:28; Рим 6:19; Гал 5:19)25Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь[1]. (Рим 9:5)26Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне; (Рим 1:24)27так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд. (1Кор 6:9)28Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить. (Рим 1:24)29Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства; (Мт 15:19; Лк 18:11; Рим 13:13; 1Кор 5:10; 1Кор 6:9; 2Кор 12:20; Гал 5:19; Еф 4:31; Еф 5:3; Кол 3:5; Кол 3:8; 1Тим 1:9; 1Тим 6:4; 2Тим 3:2; Тит 3:3; 1Пет 4:3; Об 9:21; Об 21:8; Об 22:15)30вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,31нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.32Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять. (Дії 8:1; 2Сол 2:12)
1Павло, раб Ісуса Христа, покликаний бути апостолом і обраний, щоб звіщати Добру Звістку Бога,2яку Він сповістив раніше через Своїх пророків у Святих Писаннях.3Це Звістка про Його Сина, Який за тілом був нащадком Давида,4а за Духом святості був визнаний Сином Божим у силі через воскресіння з мертвих, – про Ісуса Христа, Господа нашого.5Через Нього ми отримали благодать і апостольство, щоб заради Його імені привести до послуху віри всі народи,[1]6серед яких і ви, покликані Ісуса Христа.7Усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим. Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа.
Бажання Павла відвідати Рим
8Насамперед я дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, бо про вашу віру говорять у всьому світі.9Бог, Якому я служу моїм духом, звіщаючи Добру Звістку Його Сина, є моїм свідком, що я завжди пам’ятаю про вас і10постійно прошу у своїх молитвах, щоби з волі Божої мені вдалося нарешті прийти до вас.11Прагну побачити вас, щоб розділити з вами якийсь духовний дар для вашого зміцнення,12щоб ми підбадьорили одне одного своєю спільною вірою – вашою й моєю.13Не хочу, брати, щоб ви не знали, як багато разів я планував прийти до вас, аби мати якийсь плід серед вас, як і серед інших народів, але досі мав перешкоди.14Я боржник перед еллінами[2] й варварами, перед мудрими й неосвіченими.15Саме тому я прагну звіщати Добру Звістку і вам у Римі.
Сила Доброї Звістки
16Я не соромлюся Доброї Звістки Христа[3], оскільки вона є силою Божою для спасіння кожного, хто вірить, – спочатку юдея, а потім і язичника.17Адже в ній відкривається праведність Божа з віри у віру,[4] як написано: «А праведник житиме вірою».[5]
Гнів Божий на грішників
18Бо гнів Божий відкривається з неба проти усякої безбожності та неправедності людей, які своєю неправедністю придушують істину.19Бо те, що можна знати про Бога, очевидно для них, адже Бог відкрив їм.20Від створення світу невидимі якості Бога – Його вічна сила й божественна природа – були чітко зрозумілі у творінні, так що люди не мають виправдання,21оскільки вони, знаючи Бога, не прославили Його як Бога й не дякували Йому, але їхні думки стали марними, а їхні нерозумні серця охопила темрява.22Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними23й проміняли славу нетлінного Бога на образи, подібні до смертної людини, птахів, тварин і плазунів.[6] (Пс 105:20)24Тому Бог віддав їх у гріховні бажання їхніх нечистих сердець, щоб вони самі між собою осквернили свої тіла.25Вони проміняли Божу істину на неправду та поклонялися й служили творінню, а не Творцеві, Який є навіки благословенний. Амінь.26Через це Бог віддав їх ганебним бажанням. Їхні жінки проміняли природні стосунки на неприродні.27Так само й чоловіки відмовилися від природних стосунків із жінками й розпалилися пристрастю один до одного. Чоловіки з чоловіками роблять безсоромні вчинки й отримують самі в собі належне покарання за свої збочення.28Оскільки вони не вважали за потрібне пізнати Бога, то Бог віддав їх їхньому розпусному розуму, щоб вони робили те, чого не годиться робити.29Вони сповнені всякої неправди, зла, жадібності та розпусти, сповнені заздрощів, убивств, чвар, обману та злоби. Вони поширюють плітки та30наклепи, ненавидять Бога, вони нахабні, зарозумілі та хвалькуваті, вигадують, як зробити зло, не шанують батьків.31У них немає розуміння, вони не виконують обіцянок, не мають любові та милосердя.32Хоча вони знають праведний наказ Божий про те, що всі, хто робить такі речі, заслуговують на смерть, вони не тільки продовжують їх робити, але й схвалюють тих, хто це робить.