Псалом 72 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Псалом Асафа. Який добрий Бог до Ізраїля, до тих, які щирі серцем! 2 А в мене ледь не похитнулися ноги, мало не послизнулися мої стопи. 3 Адже я заздрив беззаконним, коли бачив мирне життя грішників, 4 бо нема вороття в їхній смерті, ні підтримки в їхньому стражданні. 5 Серед людей, які важко працюють, їх нема, і їх не битимуть, як простолюд. 6 Тому їх опанувала гордість, вони вбрані — нарядилися в беззаконня і свою безбожність. 7 Їхнє беззаконня виступить, наче з жиру, вони попрямували за нахилами свого серця. 8 Вони подумали і заговорили лукаво, — пишномовно говорили неправду. 9 Проти неба підняли свої уста, а їхній язик пройшовся по землі. 10 Тому й народ мій повертає сюди, і благодатні дні прийдуть до них. 11 Вони говорили: Як дізнався Бог? Хіба є знання у Всевишнього? 12 Ось такі грішники й процвітають. Навіки заволоділи багатством. 13 Тож я сказав: Невже даремно я заховував у праведності своє серце і вмивав у невинності руки свої, 14 і зазнавав побоїв увесь день і особистих докорів вранці? 15 Якби я казав: Говоритиму так само, — ось був би я віроломним перед родом Твоїх синів. 16 Я розмірковував, як би зрозуміти це, — та воно виявилося важким для мене, 17 аж поки я не ввійшов у Божу святиню і не усвідомив, яким буде їхній кінець. 18 Однак, Ти за підступність віддав їм [злом], і скинув їх, коли вони піднеслися. 19 Як раптово прийшло на них спустошення! Зникли, загинули через своє беззаконня. 20 Як сон зникає після пробудження, так Ти, Господи, матимеш за ніщо і їхній образ у Своєму місті. 21 Адже моє серце запалало, і нутро моє осунулося. 22 Я, нікчемний, не розумів, став перед Тобою, як тварина. 23 Та я постійно з Тобою, Ти взяв мене за праву руку, 24 провадив мене Своєю порадою і прийняв мене зі славою. 25 Бо чим я володію на небі й чого, крім Тебе, я бажав на землі? 26 Моє серце і моє тіло виснажені, Боже мого серця; Боже, Ти моя частка навіки. 27 Ось загинуть ті, які віддаляються від Тебе; Ти повністю вигубив кожного, хто покинув Тебе. 28 Мені ж любо пристати до Бога, покласти на Господа мою надію, звіщати всі хвали Твої при брамах дочки Сіону.

Новий Переклад Українською

від Biblica

1 Псалом Асафів. Який же добрий Бог до Ізраїля, до чистих серцем! 2 А в мене ледь не похитнулися мої ноги, мало не втратили опору мої стопи, 3 коли я позаздрив нерозумним, побачивши добробут нечестивих! 4 Адже немає в них страждань до самої смерті й тіла їхні пашіють здоров’ям. 5 Вони вільні від тягарів людських, і труднощі людські не торкаються їх. 6 Тому пиха вкрила їм шию намистом, насильство вдягає їх неначе шати. 7 Вирячилися від жиру їхні очі – збулися в них розбещені задуми серця. 8 Глузують і говорять злісно, розмовляють зухвало про пригнічення. 9 На небеса зазіхають вуста їхні, і язик їхній по землі походжає. 10 Тому туди ж народ Його звертається, п’ють собі жадібно воду^[1] повною мірою. 11 Вони говорять: «Як дізнається Бог? Хіба є знання у Всевишнього? 12 Ось вони нечестиві, але завжди безтурботні й примножують статки!» 13 Так чи не дарма я тримав у чистоті моє серце й обмивав у невинності мої руки? 14 Я був уражений картанням цілий день і докорами сумління – щоранку. 15 Якби сказав я сам собі: «Буду міркувати, як вони!», то цим я зрадив би рід синів Твоїх. 16 І роздумував я, щоб пізнати це, але воно було тяжким в очах моїх. 17 Аж поки не увійшов я до святилища Божого й не зрозумів, яким буде їхній кінець. 18 Так, Ти ставиш їх на стежках слизьких і потім штовхаєш їх до загибелі.^[2] 19 Як несподівано вони перетворилися на руїну, зникли, згинули від жаху! 20 Як сновидіння зникає після пробудження, так і Ти, Владико, повставши, їхні мрії обернеш на сором.^[3] 21 Коли ж серце моє гарячилося й нутрощі мої терзалися, 22 тоді я був невігласом і нерозумним, мов худоба, перед Тобою. 23 Та я завжди з Тобою: Ти тримаєш мою правицю у Своїй руці. 24 Ти ведеш мене Своєю порадою, а потім приймеш мене у славу. 25 Хто є в мене на небі, крім Тебе? Коли Ти зі мною, нічого на землі не хочу! 26 Виснажилося моє тіло й моє серце, та скеля серця мого й доля моя навіки – Бог! 27 Ось ті, хто далекий від Тебе, загинуть; Ти знищиш усіх, хто блукає вдалині від Тебе. 28 А щодо мене, то добре мені наближатися до Бога; у Володаря ГОСПОДА мій притулок, щоб я міг звіщати Його діяння.