від Ukrainian Bible Society1На закінчення. Повчання для синів Кореєвих.2Як олень прагне до джерела води, так душа моя прагне до Тебе, Боже.3Моя душа спрагнена Живого Бога. Коли прийду і з’явлюся перед обличчям Бога?4Мої сльози стали для мене хлібом удень і вночі, коли щодня мені говорили: Де твій Бог?5Згадав про це я і вилив перед собою душу свою, бо перейду до місця, де дивовижний намет, — аж до дому Божого — з голосом радості й хвали, зі святковим відлунням.6Чому сумуєш, душе, чому тривожиш мене? Поклади надію на Бога, адже я прославлятиму Його. Мій Бог — спасіння моєї особи.7Моя душа збентежена в мені. Через це я згадуватиму Тебе в околицях Йордану і Гермону, з малого пагорба.8Безодня перекликається з безоднею гуркотом своїх водоспадів; усі Твої буруни і Твої хвилі нахлинули на мене.9Вдень Господь заповість Своє милосердя, а вночі зі мною пісня — молитва до Бога мого життя.10Промовлятиму Богові: Ти — Той, Хто за мене заступається. Чому Ти забув мене? Чому я ходжу засмучений тим, що мене гнітить ворог?11Коли кості мої тріщали, мої гнобителі дорікали мені, говорячи щодня: Де твій Бог?12Чому ти сумуєш, душе, чому тривожиш мене? Поклади надію на Бога, адже я прославлятиму Його. Мій Бог — спасіння моєї особи.
Псалом 41
Новий Переклад Українською
від Biblica1Керівнику хору. Повчання синів Кореєвих.2Як олень лине до потоків води, так душа моя лине до Тебе, Боже.3Душа моя спрагла Бога, живого Бога. Коли ж прийду я й постану перед Богом?4Сльози мої були для мене хлібом вдень і вночі, коли говорили мені щодня: «Де твій Бог?»5Ось про що я згадую, і виливається від туги душа моя: коли проходив я у велелюдній ході, підступаючи до дому Божого із вигуками радості й слави серед святкового натовпу.6Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – мого Спасителя!7Боже мій, за Тобою сумує душа моя, тому я згадую про Тебе із землі Йордану, із висот Хермону, з гори Міцар.8Безодня до безодні кличе шумом Твоїх водоспадів; усі Твої буруни та хвилі пройшли наді мною.9Удень заповість ГОСПОДЬ Своїй милості прийти до мене, а вночі у мене лине Йому пісня, молитва Богові мого життя.10Скажу-но я Богові, скелі моїй: «Чому Ти забув мене? Чому я ходжу понуро, пригнічений ворогом?»11У кістках моїх – виснаження; глузують з мене мої супротивники, щодня промовляючи до мене: «Де твій Бог?»12Чому ти сумуєш, душе моя, і чому журишся в мені? Сподівайся на Бога, адже я ще прославлятиму Його – Спасителя мого й Бога мого.