1На закінчення. Псалом Давида. Господи, Ти мене випробував, і Ти мене вивчив.2Ти знаєш, коли я сідаю, і коли я встаю, Ти заздалегідь вникнув у задуми мої.3Ти дослідив мою стежку і мій сінник, передбачив усі мої дороги.4Адже нема й слова в мене на язику,5а Ти, Господи, вже все збагнув — майбутнє й давно минуле. Ти створив мене і Свою руку на мене поклав.6Дивовижне для мене Твоє знання! Воно понад мої сили, — я не спроможний його осягнути!7Куди піду від Твого Духа і куди втечу від Твого обличчя?8Якщо піду на небо, — Ти там. Якщо зійду в ад — і там Ти.9Коли б я вдосвіта розправив свої крила й поселився на краю землі, —10то й там Твоя рука попровадить мене, Твоя правиця втримає мене.11І сказав я: Ось темрява сховає мене, і ніч — світло в насолоді моїй.12Бо й темрява не сховає від Тебе, і ніч засяє, як день: її темрява така, як її світло.13Адже Ти, Господи, створив моє нутро, — прийняв мене від лона моєї матері.14Я прославлятиму Тебе, бо Ти вельми дивовижний, і дивовижними є Твої діла, — моя душа це дуже добре знає.15Не були приховані від Тебе мої кості, які Ти сформував у тайні, і моє єство було в земних глибинах.16Мене несформованого бачили Твої очі, і в книзі Твоїй записані будуть усі; упродовж днів вони будуть сформовані, і ніхто в них.17Я особливо вшанував Твоїх друзів, Боже, дуже зміцніли їхні володіння.18Як перерахую їх, буде їх більше, ніж піску! Я прокинувся, і я все ще з Тобою.19Коли би Ти, Боже, знищив грішників! Відступіться від мене мужі кровожерні!20Адже Ти скажеш у задумі: Даремно вони будуть захоплювати твої міста.21Господи, хіба я не зненавидів тих, які Тебе ненавидять? Я зовсім занепав через Твоїх ворогів.22Мене охопила повна ненависть до них: вони стали мені ворогами!23Досліди мене, Боже, пізнай серце моє. Досліди мене і пізнай мої шляхи.24Подивись, чи нема в мені дороги беззаконня, і скеруй мене на шлях вічний.
Псалом 138
Новий Переклад Українською
1Керівнику хору. Псалом Давидів. ГОСПОДИ, Ти дослідив мене й знаєш.2Сідаю я чи встаю – Ти знаєш; Ти розумієш думки мої здалека.3Ти спостерігаєш за мандрівкою моєю й відпочинком, і всі шляхи мої Тобі досконало відомі.4Ще немає слова на язиці у мене, а Ти, ГОСПОДИ, уже знаєш його досконало.5Ти оточив мене ззаду й спереду і поклав долоню Свою на мене.6Дивне для мене знання Твоє, піднесене, не можу його осягнути.7Куди піти я можу від Духа Твого? Куди втечу від обличчя Твого?8Якщо зійду на небеса – Ти там; чи в царстві смерті влаштую собі ложе – і там Ти!9Чи піднесусь на крилах досвітньої зорі, чи поселюся на краю моря[1] –10навіть там рука Твоя поведе мене, триматиме мене правиця Твоя.11А якщо скажу: «Напевно, темрява сховає мене і ніччю стане світло навколо мене»,12то навіть темрява не буде темною для Тебе, і ніч буде сяяти, немов день: темрява як світло для Тебе.13Адже Ти створив нутрощі мої, зіткав мене в утробі моєї матері.14Буду славити Тебе за те, що дивовижно й чудово створений я. Дивні діяння Твої, і душа моя добре це знає!15Не були приховані від Тебе мої кості, коли я був створений у таємниці, витканий у глибинах землі.[2]16Твої очі бачили мій зародок, і в книзі Твоїй були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було.17Які ж дорогі для мене думки Твої, Боже! Яка ж величезна кількість їх!18Почну лічити їх – вони численніші, ніж пісок. Коли прокидаюся, я все ще з Тобою.19О Боже, якби Ти знищив нечестивого! Віддаліться від мене, кровожерні!20Вони говорять про Тебе з лукавством, супротивники Твої підносяться марно.21Як же не зненавидіти мені тих, хто ненавидить Тебе, ГОСПОДИ? Як не обридитися мені тими, хто повстає проти Тебе?22Ненавиджу їх повною ненавистю, вони стали мені ворогами.23Досліди мене, Боже, і пізнай моє серце; випробуй мене і пізнай тривожні думки мої.24І подивися, чи не на хибній я дорозі, і поведи мене шляхом вічності.