Псалом 108 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення. Псалом Давида. Боже, моєї хвали не обійди мовчанням. 2 Адже уста грішника й уста обманця розкрилися на мене, вони заговорили проти мене підступним язиком 3 і оточили мене ненависними словами, без причини вели боротьбу зі мною. 4 Замість того, щоб любити мене, нападали на мене, а я — молився. 5 Вони віддали мені злом за добро, і ненавистю — за мою любов. 6 Постав же над ним грішника, і нехай диявол стане праворуч від нього! 7 Коли він буде судитися, нехай вийде осудженим, а його молитва нехай стане гріхом. 8 Хай укоротяться його дні, а служіння його нехай забере інший. 9 Хай його сини стануть сиротами, а його дружина — вдовою. 10 Хай сини його, тиняючись, блукають і жебракують, хай будуть викинені зі своїх домів. 11 Нехай лихвар витягне з нього все, що він має, хай чужинці розграбують плоди праці його. 12 Хай не буде в нього захисника, хай не буде того, хто змилосердився би над його сиротами. 13 Діти його хай будуть приречені на вигублення, — в одному поколінні нехай пропаде його ім’я. 14 Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і гріх його матері хай не буде стертий. 15 Хай будуть вони постійно перед Господом, і нехай зникне пам’ять про них із землі. 16 За те, що не пам’ятав він чинити милосердя, а переслідував до смерті бідну, вбогу, зранену серцем людину. 17 Він полюбив прокляття, — тож вони зійдуть на нього. Не бажав благословення, — тож воно і віддалиться від нього. 18 Він одягнувся в прокляття, наче в одяг, тож просочилося воно в його нутро, як вода, у його кості, — як олія. 19 Нехай буде воно йому, як плащ, в який одягається, і як пояс, яким постійно підперізується. 20 Ось так перед Господом виглядає справа тих, які неправедно оскаржують мене і наговорюють зло на мою душу. 21 А Ти, Господи, Владико, вчини наді мною милосердя задля Твого Імені, бо добре Твоє милосердя. 22 Спаси мене, адже я бідний і вбогий, — і в мене стривожилося серце моє. 23 Я поник, як зникаюча тінь, мене струсили, як сарану. 24 Мої коліна ослабли від посту, а моє тіло змарніло від браку олії. 25 Тож я став для них посміховиськом: бачили мене і похитували своїми головами. 26 Допоможи мені, Господи, Боже мій, вирятуй мене за Своїм милосердям! 27 Хай дізнаються, що це Твоя рука, що Ти, Господи, зробив це. 28 Вони проклинатимуть, а Ти будеш благословляти. Хай осоромляться ті, які повстають проти мене, а Твій раб радітиме. 29 Щоби вкрилися ганьбою ті, котрі зводять на мене наклепи, хай накриються своїм соромом, наче подвійним одягом. 30 Вельми прославлятиму Господа своїми устами, величатиму Його між багатьма, 31 бо Він став по правиці нещасного, щоб врятувати від тих, які насідають на мою душу.

Новий Переклад Українською

1 Керівнику хору. Псалом Давидів. Боже моєї хвали, не мовчи, 2 адже нечестиві й підступні люди відкрили на мене вуста свої, говорять зі мною брехливим язиком. 3 Оточили мене словами ненависті й даремно воюють зі мною. 4 За любов мою ворогують зі мною, а я заглиблюся в молитву. 5 Вони віддячують мені злом за добро й ненавистю – за мою любов. 6 Постав над ним нечестивця, і обвинувач^[1] нехай стане по його правиці. 7 Коли постане він перед судом, нехай виявиться винним і молитва його нехай вважається гріхом. 8 Нехай дні його будуть нечисленними, нехай інший займе його становище.^[2] (Дії 1:20) 9 Нехай діти його стануть сиротами, а дружина його – вдовою. 10 Нехай нащадки його тиняються й жебрають, нехай просять на руїнах своїх домівок. 11 Нехай захопить лихвар усе, що є в нього, і чужі пограбують плоди його праці. 12 Нехай не буде нікого, хто виявив би йому співчуття, і над сиротами його нехай ніхто не змилується. 13 Нехай будуть викорінені його нащадки й зітреться ім’я його в наступному поколінні. 14 Нехай згадаються перед ГОСПОДОМ беззаконня його предків і гріх матері його не буде стертий. 15 Нехай гріхи його будуть завжди перед ГОСПОДОМ і нехай викорінена буде з землі пам’ять його 16 за те, що він не пам’ятав виявляти іншим милість, але переслідував пригніченого, бідного й зламаного серцем, щоб умертвити його. 17 Він любив прокляття – воно прийде до нього; йому не подобалося благословення – воно від нього віддалиться. 18 Оскільки він вдягався в прокляття, мов у шати, воно просякло, як вода, в його нутро, і, немов олія, – у його кістки. 19 Нехай стане воно для нього одягом, у який він огортається, і поясом, яким він завжди підперізується. 20 Така відплата від ГОСПОДА тому, хто ворогує проти мене, і тим, хто зле говорить на душу мою. 21 Ти ж, ГОСПОДИ, Володарю, вступися за мене заради імені Твого; через доброту милосердя Твого визволи мене. 22 Адже я пригнічений і бідний і серце моє зранене в нутрі моєму. 23 Я сную, немов похилена тінь, як сарану, струшують мене. 24 Мої коліна ослабли від посту, і тіло моє геть виснажилося без олії.^[3] 25 Я став посміховищем для них: ті, що бачать мене, похитують глузливо головами своїми. 26 Допоможи мені, ГОСПОДИ, Боже мій, врятуй мене за милістю Твоєю. 27 Нехай же знають, що це рука Твоя, що це Ти зробив, ГОСПОДИ. 28 Нехай вони проклинають, а Ти благослови; вони повстануть, але посоромляться, а слуга Твій радітиме. 29 Нехай вдягнуться в безчестя ті, хто проти мене ворогує, і огорнуться ганьбою, немов шатами. 30 Я буду славити вустами моїми ГОСПОДА завзято й серед велелюддя хвалитиму Його. 31 Бо Він стоїть по правиці від бідняка, щоб врятувати його від тих, хто судить його душу.