1І я почув гучний голос із храму, що говорив сімом ангелам: Ідіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву! (Пс 68:25; Об 7:15; Об 15:1; Об 15:7; Об 16:17)2І перший пішов та вилив свою чашу на землю, — і обсіли людей страшні й жахливі болячки — тих, хто мав знак звіра, які поклонялися його образові. (Об 13:15; Об 13:16)3А другий вилив свою чашу в море — і стала кров, наче в мерця, і вимерла кожна жива душа, яка в морі. (Об 8:8)4А третій вилив свою чашу на ріки й джерела вод — і стали кров’ю. (Пс 77:44; Об 8:10)5І я почув ангела вод, який промовляв: Справедливий Ти, Хто є, і Хто був, і Святий, бо Ти це присудив, — (Пс 118:137; Пс 144:17; Об 1:4)6за те, що вони пролили кров святих і пророків, — і Ти дав їм пити кров. Вони варті того! (Пс 78:3; Об 18:24)7І я чув [від] жертовника слова: Так, Господи Боже, Вседержителю, правдиві й праведні суди Твої! (Пс 18:10; Пс 118:137; Об 11:17; Об 14:18; Об 19:2)8А четвертий [ангел] вилив свою чашу на сонце — і дано йому палити людей вогнем. (Об 8:12)9І палила людей велика спека, а вони зневажали Ім’я Бога, Який має владу над цими карами, та не покаялися, щоб віддати Йому славу. (Об 9:20; Об 16:11; Об 16:21)10А п’ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра — і стало царство його темним, і кусали свої язики від болю (Об 9:1; Об 13:2)11та зневажали Бога Небесного від свого болю і від своїх ран, але не покаялися у своїх вчинках. (Об 9:20; Об 11:13; Об 16:9)12А шостий ангел вилив свою чашу на велику ріку Євфрат — і висохла вода, аби приготувати дорогу царям, які зі сходу сонця. (Пс 105:9; Об 9:14)13І я побачив, що з уст змія, і з уст звіра, і з уст лжепророка вийшли три нечисті духи, наче жаби. (Пс 77:45; Пс 104:30; Об 12:3; Об 13:1; Об 13:11; Об 19:20; Об 20:10)14Це демонські духи, які роблять ознаки; вони виходять до царів усього світу, щоби зібрати їх на битву великого дня Бога Вседержителя. (1Сол 5:2; Об 11:7; Об 11:17; Об 13:13)15Ось, приходжу, мов злодій. Блаженний, хто пильнує і хто береже свій одяг, щоб не ходити нагим і щоб не бачили його сорому! (Об 1:3; Об 3:18)16І зібрав їх на місце, що по-єврейськи називається Армаґедон.17А сьомий [ангел] вилив свою чашу на повітря — і залунав гучний голос із [небесного] храму, від престолу, проголошуючи: Сталося! (Об 7:15; Об 16:1; Об 21:3; Об 21:6)18І зчинилися блискавки, голоси і громи, і стався великий землетрус, якого ще ніколи не було, відколи живуть люди на землі: такий землетрус, такий потужний! (Об 4:5; Об 6:12)19І розпалося велике місто на три частини; розвалилися і міста народів. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоби дати йому чашу вина Його лютого гніву. (Об 14:8; Об 14:10)20І зник кожний острів, і не стало гір. (Об 20:11)21І величезний град завбільшки з талант[1] падав з неба на людей; і люди зневажали Бога за кару градом, тому що та кара була дуже велика. (Об 11:19; Об 16:9)
1Тоді я почув гучний голос із Храму, який казав семи ангелам: «Ідіть та вилийте на землю сім чаш Божого гніву».2Перший ангел пішов і вилив свою чашу на землю, і з’явилися болючі вирази та жахливі гнійні рани в людей, які мали знак звіра й поклонялися його образу.3Другий ангел вилив свою чашу на море, і воно стало наче кров мерця, і все живе в морі загинуло.4Третій ангел вилив свою чашу на річки та джерела води, і вони стали кров’ю.5Тоді я почув ангела вод, що казав: «Праведний Ти, Хто є і Хто був, Святий Ти, бо так присудив.6Адже вони пролили кров святих та пророків, і Ти дав їм пити кров. Вони варті цього!»7І я почув вівтар, що казав: «Так, Господи Боже, Вседержителю, правдиві й справедливі Твої суди!»8Четвертий ангел вилив свою чашу на сонце, і йому дозволено було палити людей вогнем.9І велика спека обпалювала людей, так що вони зневажали ім’я Бога, Який має владу над цими карами, але вони не покаялись і не прославили Його.10П’ятий ангел вилив свою чашу на престол звіра, і його царство занурилось у темряву. Люди від болю кусали свої язики11й зневажали Бога небесного через їхні болі та рани, але вони не покаялись у своїх ділах.12Шостий ангел вилив свою чашу на велику річку Євфрат, і вода її висохла, щоб підготувати шлях царям зі Сходу.13Потім я побачив, як із пащі дракона, з пащі звіра та з уст лжепророка вийшли три нечисті духи, схожі на жаб.14Це демонічні духи, які роблять знамення, вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх для битви у великий День Бога Вседержителя.15«Ось Я приходжу, як злодій! Блаженний той, хто пильнує й зберігає свій одяг, щоб не ходити оголеним і щоб люди не бачили його сорому».16Потім нечисті духи зібрали царів на місце, яке єврейською називається Армагеддон.[1]17Сьомий ангел вилив свою чашу в повітря, і з Храму від престолу пролунав гучний голос, що казав: «Звершилося!»18Потім спалахнули блискавки, пролунали голоси та громи й стався великий землетрус. Такого землетрусу не було відтоді, як людство живе на землі, настільки сильним був землетрус.19Велике місто розділилося на три частини, і міста народів розпалися. Бог згадав великий Вавилон і дав йому чашу, наповнену вином Його лютого гніву.20Кожен острів утік, і гір неможливо було знайти.21Величезний град, завбільшки з талант,[2] падав із неба на людей. І вони зневажали Бога через кару градом, бо кара була дуже велика.