Мудр. Іс. Сираха 43 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Гордість висоти, твердь чистоти, вигляд неба у видінні слави. 2 Сонце, коли з’являється, виходячи, проповідує дивовижну річ, діло Всевишнього. 3 У свій південь висушує країну, і перед його спекою хто встоїть? 4 Хто роздмухує піч, є в спекотних ділах. Сонце, що палить гори, потрійно гаряче. Воно видає вогняний дух і, випускаючи проміння, затемнює очі. 5 Великий Господь, що його зробив, і Своїми словами приспішив хід. 6 І місяць є завжди у своєму часі, щоб вказувати часи і знак віку. 7 Від місяця — знак свята, — світило, що зменшується до зникнення. 8 Кожний місяць має свою назву від того, що виростає дивовижно в зміні, спорядження обозів на висоті, що світить на небесній тверді. 9 Краса неба — слава зірок, прикраса, що світить на Господніх висотах. 10 За словами Святого стануть за присудом і не послабнуть у своїх сторожах. 11 Глянь на райдугу і поблагослови Того, Хто її створив, вона дуже гарна у своєму світінні. 12 Вона обійшла небо в поході слави, руки Всевишнього її розтягнули. 13 За Його наказом поспішив сніг, і Він спішно посилає стріли Свого суду. 14 Через це відкрилися скарбниці, і вилетіли хмари, як птахи. 15 У Його величності Він зробив хмари сильними, і град побив каміння. Голос Його грому завдав болю землі, 16 і під Його поглядом зрушаться гори. За Його волею подує південний вітер, 17 і північна буря та подув вітру. 18 Він посипає сніг, як птахи, що летять, і його осідання — як сарана, що осіла. Око буде захоплюватися красою його білості, а серце жахнеться його паданням. 19 Він сипле на землю іній, як сіль, і він, стверднувши, має гострі кінці. 20 Зимовий північний вітер подує, і ствердне лід на воді. Він розстилається на всьому зборі води, і його одягне вода, як панцир. 21 Він поїдає гори і спалить пустелю, і нищить зелень, як вогонь. 22 Мряка приспішує лікування всього, зустрічна роса веселить від спеки. 23 Своїм задумом Він втихомирив безодню і посадив у ній острови. 24 Ті, що плавають морем, розповідають про Його труди, і ми дивуємося тому, що чуємо нашими вухами. 25 Там преславні та дивовижні діла, різновидність усякого життя, творіння китів. 26 Через Нього провадить Його ангел, і все створене Його словом. 27 Багато скажемо і не охопимо все, і кінець слів: Він є все. 28 Як матимемо силу хвалити? Бо Він великий понад усі Його діла. 29 Страшний Господь і дуже великий, і Його сила дивовижна. 30 Прославляючи Господа, піднесіть Його вгору, наскільки лише зможете, бо Він ще й від цього вищий. І, підносячи Його вгору, примножте силу, не спочивайте, бо не охопите. 31 Хто Його побачив і розповість? І хто Його звеличує так, як Він є? 32 Багато зі схованого є більше від цього, бо ми побачили мало Його діл. 33 Адже Господь зробив усе і дав побожним мудрість.