Зареєструватися безкоштовно

Матвія 22

Українська Біблія LXX УБТ



1 У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи: (Лк 14:16) 2 Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові. (Мт 9:15; Мт 18:23; Об 19:7; Об 19:9) 3 Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. (Мт 21:34; Мт 23:37; Ів 5:40) 4 Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля! (Мт 21:36) 5 А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг; (Євр 2:3) 6 інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали. (Мт 21:35; Мт 23:37) 7 Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивць і спалив їхнє місто. (Мт 18:34) 8 Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними, (Дії 13:46) 9 то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля. 10 Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми. (Мт 5:45; Мт 13:47; Мт 13:48) 11 Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг, (Об 19:8) 12 і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав. (Мт 20:13) 13 Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів. (Мт 8:12) 14 Адже багато запрошених, та мало вибраних! 



15 Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові. (Мт 12:14; Мр 12:13; Лк 20:20) 16 І послали до Нього своїх учнів з іродіянами[1], кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей. (Пс 24:9; Пс 50:15; Мр 3:6; Ів 3:2) 17 Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні? 18 Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри? (Мт 12:15; Мт 15:7; Мт 16:8; Мт 26:10) 19 Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій[2]. (Мт 17:24) 20 А Він каже їм: Чий це образ і напис? 21 Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! (Рим 13:7; 1Пет 2:17) 22 Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли. (Ів 8:9) 



23 Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його, (Мр 12:18; Лк 20:27; Дії 4:2; Дії 23:6; Дії 23:8; 1Кор 15:12) 24 кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого. 25 Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові; 26 так само другий і третій — аж до сьомого. 27 Після всіх померла й жінка. 28 Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її! 29 У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої, 30 бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі. 31 Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить: (1Кор 15:34) 32 Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих. (Мт 8:11) 33 І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення. (Мт 7:28) 



34 А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом, 35 і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його: (Мр 12:28; Лк 10:25) 36 Учителю, яка заповідь найбільша в Законі? 37 Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! 38 Це — перша і найбільша заповідь. 39 Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! (Мт 5:43; Мт 19:19; Рим 13:9; Гал 5:14; Як 2:8) 40 На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки. (Мт 7:12; Рим 13:10) 



41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи: (Мр 12:35; Лк 20:41) 42 Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів. (Ів 7:42) 43 Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи: 44 Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги? (Пс 109:1; Мт 26:64; Дії 2:34; 1Кор 15:25; 1Кор 15:27; Євр 1:13; Євр 2:8; Євр 10:12; Об 3:21) 45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином? 46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати. (Мр 12:34; Лк 20:40) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Матвія 22

Новий Переклад Українською



1 Ісус у відповідь продовжив говорити притчами: 2 ―Царство Небесне подібне до Царя, який приготував весілля для свого сина. 3 Він надіслав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти. 4 Тоді надіслав інших рабів сказати запрошеним: «Ось я приготував обід, моїх волів та вгодовану худобу вже забито, усе готове. Приходьте на весілля!» 5 Але вони знехтували й пішли: один – на своє поле, інший – торгувати. 6 Інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними та вбили їх. 7 Тоді цар обурився та надіслав своє військо, знищив тих убивць і спалив їхнє місто. 8 І сказав своїм рабам: «Весілля вже готове, а запрошені виявились недостойними. 9 Отже, ідіть на перехрестя доріг та запрошуйте, кого зустрінете, на весілля». 10 Ті раби вийшли на дороги та покликали всіх, кого зустріли, – як поганих, так і добрих; і весільна зала наповнилася гостями. 11 Але коли цар прийшов подивитися на гостей, то побачив там чоловіка, який не був одягнений у весільний одяг. 12 І сказав йому: «Друже, як ти зайшов сюди, не маючи весільного одягу?» Проте той мовчав. 13 Тоді Цар сказав слугам: «Зв’яжіть йому руки та ноги й викиньте до зовнішньої тьми. Там буде плач та скрегіт зубів. 14 Адже багато покликаних, та мало обраних». 



15 Тоді фарисеї пішли та радились, як спіймати Ісуса на слові. 16 І надіслали до Нього своїх учнів разом з іродіанами, які запитали: ―Учителю, ми знаємо, що Ти праведний і правдиво навчаєш Божого шляху, ні на кого не зважаєш, адже не дивишся на людське обличчя. 17 Отже, скажи нам, як Ти вважаєш: чи годиться платити податок Кесареві, чи ні? 18 Але Ісус, зрозумівши їхнє лукавство, сказав: ―Чому ви випробовуєте Мене, лицеміри? 19 Покажіть Мені монету для податку. Вони принесли Йому динарій. 20 Він сказав їм: ―Чиє це зображення та напис? 21 Вони відповіли: ―Кесаря! Тоді Він сказав їм: ―Тож віддайте Кесареві – Кесареве, а Богові – Боже! 22 Почувши це, вони здивувалися й, залишивши Його, пішли геть. 



23 Того ж дня прийшли до Нього садукеї, які кажуть, що не існує воскресіння з мертвих, і запитали Його: 24 ―Учителю, Мойсей сказав: «Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай його брат одружиться з дружиною померлого та підніме нащадка своєму братові».[1] 25 Було ж у нас семеро братів. Перший одружився та помер, і, не маючи дітей, залишив дружину своєму братові. 26 Так само другий і третій – аж до сьомого. 27 Після всіх померла й жінка. 28 Отже, при воскресінні дружиною котрого з семи вона буде? Адже всі мали її за дружину. 29 Ісус у відповідь сказав їм: ―Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані сили Божої. 30 При воскресінні не одружуються й не виходять заміж, а є як ангели на небі. 31 А щодо воскресіння з мертвих, хіба ви не читали, що сказав вам Бог: 32 «Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова»?[2] Він є Богом не мертвих, а живих! 33 Почувши це, люди були здивовані Його вченням. 



34 Фарисеї, почувши, що Він змусив садукеїв замовкнути, зібралися разом. 35 Один із них, учитель Закону, запитав Його, випробовуючи: 36 ―Учителю, яка заповідь найбільша в Законі? 37 Він відповів йому: ―«Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, усією своєю душею і всім своїм розумінням!»[3] 38 Це перша та найбільша заповідь. 39 А друга подібна до неї: «Люби ближнього свого, як самого себе».[4] 40 На ці дві заповіді спираються весь Закон та Пророки. 



41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх: 42 ―Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони відповіли: ―Давидів! 43 Він сказав: ―Як же тоді Давид у Дусі називає Його Господом, коли каже: 44 «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене, доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».[5] (Пс 109:1) 45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином? 46 І ніхто не міг Йому відповісти ані слова. Від того дня ніхто не наважувався запитувати Його. 

New Ukrainian Translation TM, New Testament and Psalms
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.

“Biblica”, “International Bible Society” and the Biblica Logo are trademarks registered in the United States Patent and Trademark Office by Biblica, Inc. Used with permission.