1А коли через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, поширилася чутка, що Він удома. (Мт 4:13; Мт 9:1; Лк 5:17)2І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово. (Мр 1:33; Мр 1:45; Мр 2:15; Мр 3:20; Мр 6:31)3І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.4Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований.5Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: Сину, прощаються твої гріхи! (Мр 10:24)6Були там деякі книжники[1], які сиділи й міркували у своїх серцях:7Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога? (Пс 102:3; Пс 129:4; Мр 10:18)8І тут же Ісус, узнавши Своїм Духом, що вони собі так міркують, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших? (Мр 8:12; Ів 2:25)9Що легше: сказати паралізованому«прощаються тобі гріхи», чи сказати«встань, візьми свою постіль і йди»?10Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі. Говорить паралізованому:11Кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому! (Ів 5:8)12І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: Ніколи такого ми ще не бачили! (Мт 9:33)
Покликання Левія (Матвія). Не здорові потребують лікаря, а хворі
13Ісус пішов знову до моря; і весь народ ішов до Нього, а Він навчав їх. (Мт 9:9; Мр 4:1; Лк 5:27)14І, проходячи, побачив Левія Алфеєвого, який сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав і пішов за Ним. (Мр 3:18; Ів 1:43; Дії 1:13)15І коли Він сидів за столом у його домі, багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за Ним. (Мр 2:2)16І книжники з фарисеїв[2], побачивши, що Він їсть з митниками та грішниками, говорили Його учням: Чому Він їсть з митниками та грішниками? (Лк 15:1)17Почувши це, Ісус сказав їм: Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов кликати не праведних, а грішників. (Ів 3:17)
Чому учні Ісуса не постять?
18Учні Іванові та фарисеї постили. Тож вони приходять і кажуть Йому: Чому учні Івана та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять? (Мт 9:14; Лк 5:33)19Ісус сказав їм: Хіба можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити. (Ів 3:29)20А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого, тоді, у ті дні, і будуть постити. (Мр 14:7; Лк 17:22; Ів 16:20)
Притча про бурдюки та латки
21Ніхто не пришиває латки з невибіленого полотна до старого одягу, інакше нове відірветься від старого, і діра стане ще гірша.22І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки — і тоді й вино пропаде, і бурдюки, але молоде вино вливають у нові бурдюки!
Субота для людини, а не навпаки
23Як проходив Він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски. (Мт 12:1; Лк 6:1)24А фарисеї казали Йому: Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не годиться?25А Він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, бо ж зголоднів сам і ті, котрі були з ним?26Коли ввійшов до Божого дому — за первосвященика Авіятара — і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав тим, котрі з ним були?27І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,28тому Син Людський є Володарем і суботи.
1Коли через декілька днів Ісус знов прийшов до Капернаума, розійшлася чутка, що Він удома.2Тоді зібралося так багато людей, що не було вже місця навіть біля дверей. Коли Ісус проповідував їм Слово,3прийшли до Нього якісь люди із паралізованим, якого несли четверо.4Побачивши, що не можуть пройти через натовп, вони зійшли на покрівлю й, розібравши її там, де був Ісус, спустили ліжко, на якому лежав паралізований.5Побачивши їхню віру, Ісус сказав паралізованому: «Сину, прощаються тобі гріхи!»6Деякі книжники, які там сиділи, міркували у своїх серцях:7«Чому Він так говорить? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?»8Але Ісус, відразу дізнавшись Своїм Духом, про що вони в собі міркують, запитав їх: «Чому ви так роздумуєте у ваших серцях?9Що легше сказати паралізованому: „Прощаються твої гріхи!“ чи „Встань, візьми своє ліжко й ходи!“?10Але щоб ви знали: Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І сказав паралізованому:11«Кажу тобі: встань, візьми своє ліжко та йди додому!»12Той відразу ж встав, узяв своє ліжко та на очах у всіх вийшов. Усі були здивовані та прославляли Бога, кажучи: «Ніколи ми такого ще не бачили!»
Покликання Левія
13Ісус знову пішов до моря. Увесь натовп приходив до Нього, і Він навчав їх.14Проходячи далі, Він побачив Левія, сина Алфеєвого, який сидів при збиранні мита, і сказав йому: «Іди за Мною!» Той, вставши, пішов за Ісусом.15І сталося, коли Ісус сидів за столом у домі Левія, то багато митників та грішників їли разом з Ісусом та Його учнями, адже їх було чимало, і вони слідували за Ним.16Книжники та фарисеї, побачивши, що Він їсть разом із митниками й грішниками, сказали Його учням: ―Чому Він їсть разом із митниками й грішниками?17Але Ісус, почувши це, відповів їм: ―Не здорові потребують лікаря, а хворі. Я прийшов покликати до покаяння не праведних, а грішників.
Питання про піст
18У той час, коли учні Івана та фарисеїв постилися, вони підійшли до Ісуса й запитали Його: ―Чому Іванові учні та учні фарисеїв постять, а Твої учні не постять?19Ісус відповів: ―Чи можете друзів нареченого змусити постити, доки наречений з ними? Доки наречений з ними, не можуть постити.20Але настануть дні, коли наречений забереться від них, і тоді, того дня, поститимуть.21Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, адже латка з нової тканини збіжиться та відірве зі старої одежі, і діра стає ще більшою.22Ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, бо молоде вино розірве бурдюки – і вино та бурдюки пропадуть. Але молоде вино вливають у нові бурдюки.
Ісус – Господь Суботи
23Довелося Ісусові в Суботу проходити через засіяні поля. Його учні почали дорогою зривати колосся.24Фарисеї сказали Йому: ―Дивись! Чому вони в Суботу роблять те, чого не дозволено?25Він сказав їм: ―Ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли був у нужді й зголоднів він, а також і ті, що були з ним?26Як увійшов у Дім Божий у часи первосвященника Авіатара та з’їв хліби покладання, котрі не дозволено їсти нікому, окрім священників, і як дав і тим, хто був із ним?27Потім сказав їм: ―Субота створена для людини, а не людина для Суботи.28Адже Син Людський – Господь і Суботи.