1І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими (Мт 21:23; Мр 11:27)2і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?3У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:4хрещення Івана було з неба чи від людей?5Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?6Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк. (Лк 1:76)7І вони відповіли, що не знають звідкіля. (Лк 22:68)8А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!
Притча про робітників у винограднику
9І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час. (Мт 21:33; Мр 12:1)10У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.11І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.12І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.13Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?14Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша! (Євр 1:2)15І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника? (Євр 13:12)16Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!17Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним? (Пс 117:22; Мт 21:42)18Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.19Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу. (Мт 21:26; Лк 19:47)
Кесареве — кесареві, а Боже — Богові
20Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника. (Мт 22:15; Мр 12:13; Лк 6:7; Лк 16:15; 2Кор 11:15; Еф 1:21)21Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу. (Лк 7:43; Рим 2:11)22Чи належить нам давати данину кесареві, чи ні?23Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]24Покажіть Мені динарій[1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.25А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові! (Лк 23:2; Рим 13:1; Рим 13:7)26І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.
Про воскресіння мертвих
27Підійшли деякі з садукеїв[2], які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його, (Мт 22:23; Мр 12:18; Дії 23:8)28кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.29Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.30І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].31І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.32Останньою померла й жінка.33У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.34Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж, (Лк 16:8; Лк 17:27)35а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, (флп 3:11; 2Сол 1:5)36адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння. (Мт 5:9; 1Ів 3:1)37А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. (Дії 3:13; Дії 7:32)38Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть! (Рим 14:8)39У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав! (Мр 12:32)40Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати. (Мт 22:46; Мр 12:34)
Чий Син Христос?
41А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида? (Мт 22:41; Мр 12:35; Ів 7:42)42Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, (Пс 109:1)43поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!44Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?
Стережіться книжників
45Коли весь народ слухав, Він казав Своїм учням: (Мт 23:1; Мт 23:5; Мт 23:14; Мр 12:37)46Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах, (Лк 12:1; Лк 14:7)47які поїдають доми вдовиць і напоказ довго моляться; вони приймуть дуже тяжкий осуд!
1Одного дня, коли Ісус навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини2й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?3Ісус сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:4Іванове хрещення було з Неба чи від людей?5Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»6Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.7Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.8Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
Притча про виноградник та орендарів
9І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.10Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.11Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.12Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з виноградника.13Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю до них мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»14Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»15Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?16Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!17Але Ісус, подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?[1] (Пс 117:22)18Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.19Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
Плата податків Кесарю
20І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.21Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.22Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?23Зрозумівши їхню хитрість, Ісус сказав їм:24―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!25Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!26Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
Питання відносно воскресіння
27Тоді підійшли до Ісуса деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння з мертвих, і запитали Його:28―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».29Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.30Потім другий31і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.32Після всіх померла й жінка.33Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.34Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж.35Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж.36І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.37А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.[2]38Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!39Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!40І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
Чи є Христос Сином Давидовим?
41Потім Ісус запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?42Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,43доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».[3] (Пс 109:1)44Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
Звинувачення книжників
45Коли весь народ слухав, Ісус промовив до учнів:46«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.47Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».