від Ukrainian Bible Society1Підхопивши, Йов промовив:2Я чув багато такого. Усі потішники зла.3Бо що ж? Хіба є чин словам духа? Чи щось тобі перешкодить, щоб відповісти?4І я скажу так, як ви: Хіба ваша душа лежить замість моєї? Тоді я наскочив би на вас словами, покивав би головою на вас.5Тож нехай буде сила в моїх устах, не спиню рух губ.6Бо якщо говоритиму, не роз’ятрю рани. Коли ж помовчу, хіба менше буду зранений?7Тепер Він мене зробив втомленим, нерозумним, зігнилим;8і Ти мене схопив, на свідчення стала і піднялася проти мене моя неправда, мені в обличчя відповіла.9Охоплений гнівом, Він скинув мене, заскреготав на мене зубами, списи Його розбійників попали в мене.10Він прибив стрілами очей, гострим поглядом уразив мене в обличчя, разом набігли на мене.11Бо Господь віддав мене в руки неправедного, і на безбожних покинув мене.12Розбив мене, коли я був у мирі, схопивши мене за чуб, вирвав волосся, поставив мене, неначе сторожа.13Оточили мене списами, кидаючи на мої нирки без пощади, пролили на землю мою жовч.14Повалили мене — падіння за падінням, накинулися на мене сильні.15Я пришив мішковину до моєї шкіри, а моя сила погасла в землі.16Моє нутро згоріло від плачу, а на моїх повіках — тінь.17У моїх руках не було ж нічого неправедного, а молитва моя була чистою.18Земле, не покрий крові мого тіла, і хай не буде місця моєму крикові.19І ось тепер на небі мій свідок, і мій заступник — на висотах.20Нехай долине моє благання до Господа, нехай же перед Ним сльозить моє око.21Нехай буде оборона людині перед Господом, а синові людському — перед своїм ближнім.22Пройшли лічені роки, і я піду дорогою, якою не повернуся.