1А Фест, перебравши владу, через три дні прийшов з Кесарії до Єрусалима. (Дії 23:23)2Первосвященики та провідники юдеїв поскаржилися йому на Павла і благали його, (Дії 4:23; Дії 24:1; Дії 28:17)3ласкаво просячи, щоби прислав його в Єрусалим, а самі готували засідку, аби вбити його по дорозі. (Дії 23:15; Дії 23:16)4Фест же сказав, щоб стерегли Павла в Кесарії, оскільки він сам мав незабаром туди піти. (Дії 23:23)5Отже, — сказав він, — ті з вас, хто може, хай ідуть зі мною, і якщо є якесь порушення в [цьому] чоловікові, хай звинувачують його!6Пробувши в них не більше як вісім або десять днів, повернувся до Кесарії; наступного дня, сівши на місце судді, наказав привести Павла. (Дії 22:30)7Коли його привели, оточили його ті юдеї, котрі прийшли з Єрусалима, висуваючи багато тяжких звинувачень, яких не могли довести.8Павло ж захищався: Я нічим не згрішив ні проти юдейського Закону, ні проти храму, ні проти кесаря! (Дії 6:13; Дії 18:13; Дії 22:1)9Тоді Фест, бажаючи догодити юдеям, промовив Павлові у відповідь: Чи ти хочеш піти в Єрусалим і там щодо цього суд від мене прийняти? (Дії 24:27; Дії 25:20)
Павло вимагає суду кесаря
10А Павло сказав: Я стою перед судом кесаря, де мені належить суд прийняти. Юдеїв нічим я не скривдив, і ти це добре знаєш.11Якщо ж кривду або щось варте смерті я вчинив, то не відмовляюся вмерти. Якщо ж немає нічого того, у чому вони мене звинувачують, ніхто мене не може їм видати. Покликаюся на кесаря! (Дії 23:29; Дії 25:16; Дії 25:21; Дії 26:32; Дії 28:19)12Тоді Фест, порозмовлявши з радниками, відповів: Ти покликався на кесаря, то й підеш до кесаря! (Дії 27:1)
Цар Агрипа слухає справу Павла
13Коли минуло декілька днів, цар Агрипа й Верніка прибули до Кесарії поздоровити Феста. (Дії 9:15; Дії 23:23)14Через те, що перебували там чимало днів, Фест розповів цареві про Павла, кажучи: Є один чоловік, в’язень, залишений Феліксом, (Дії 23:18; Дії 24:27)15на якого, коли я був у Єрусалимі, первосвященики і юдейські старші подали скаргу, домагаючись його засудження. (Дії 4:23; Дії 24:1; Дії 25:3)16Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину [на страту], поки обвинувачений не має перед собою тих, які його звинувачують, і не матиме змоги боронитися від звинувачень. (Дії 23:35; Дії 25:11)17Коли ж вони тут зійшлися, я без жодної затримки наступного ж дня сів на місце судді й наказав привести чоловіка.18Обступивши його, обвинувачі не вказали жодної провини з тих, про які я підозрював, (Дії 18:14; Дії 23:29; Дії 25:7)19а мали з ним якісь суперечки про свої забобони і про Якогось померлого Ісуса, про Якого Павло запевняв, що Він живий. (Дії 17:22)20Розгубившись у цьому питанні, я сказав, чи не хоче він піти в Єрусалим і там судитися щодо цього. (Дії 25:9)21Оскільки Павло вимагав, щоби його залишили на розсуд Августа, то я наказав охороняти його, доки не відішлю його до кесаря. (Дії 25:11; Дії 25:25)22Агрипа ж промовив до Феста: Хотів би я і сам того чоловіка послухати. [Той же] сказав: Завтра почуєш його. (Лк 23:8)23А наступного дня прийшли Агрипа й Верніка з великою пишнотою і ввійшли до судової зали разом із тисяцькими та знатними мужами міста. Коли наказав Фест, привели Павла. (Мт 10:18)24І каже Фест: Агрипо, царю, і всі мужі, які прийшли з нами! Ви бачите того, за кого настирливо просила мене вся юдейська громада і в Єрусалимі, і тут, викрикуючи, що не належить йому більше жити. (Дії 21:36; Дії 22:22)25Я ж, довідавшись, що нічого вартого смерті він не зробив, та й сам він покликався на кесаря, тож я вирішив послати його. (Дії 23:29; Дії 25:21)26Не маю нічого певного написати про нього володареві, тому привів я його до вас, особливо до тебе, Агрипо, царю, щоб як розпитаєш його, мав що написати.27Бо здається мені недоречним посилати в’язня, не зазначивши звинувачення проти нього. (Дії 19:40; Дії 23:18)
1Через три дні після свого прибуття Фест вирушив із Кесарії до Єрусалима,2де первосвященники та керівники юдеїв виклали обвинувачення проти Павла. Вони благали Феста3проявити милість та викликати Павла до Єрусалима. Самі ж готували засідку, щоб у дорозі вбити його.4Але Фест відповів: «Павла стережуть у Кесарії, і я сам незабаром відправлюся туди.5Отже, нехай ваші керівники йдуть зі мною, і якщо в цій людині є щось погане, то нехай звинувачують її».6Пробувши в них не більше восьми чи десяти днів, Фест повернувся до Кесарії, наступного дня сів у суддівське крісло та наказав привести Павла.7Коли ж Павло прийшов, юдеї, які прибули з Єрусалима, зібралися навколо нього й почали звинувачувати його в численних злочинах, яких не могли довести.8Павло сказав у свій захист: ―Я нічим не согрішив ні проти юдейського Закону, ні проти Храму, ні проти Кесаря.9Але Фест, бажаючи догодити юдеям, спитав Павла: ―Чи згоден ти піти[1] до Єрусалима, щоб я судив тебе там?10Павло ж сказав: ―Я стою перед судом Кесаря, де мені й належить прийняти суд. Я не зробив нічого поганого юдеям, як ти й сам це добре знаєш.11Якщо я зробив щось погане, варте смерті, я згоден померти. Але якщо немає нічого в тому, у чому мене звинувачують, ніхто не може видати мене їм. Я вимагаю суду Кесаря!12Тоді Фест, поговоривши зі своєю радою, відповів: ―Якщо ти вимагаєш суду Кесаря, до Кесаря й підеш!
Фест радиться з царем Агриппою
13Через декілька днів до Кесарії приїхав цар Агриппа[2] та Вереніка, щоб привітати Феста.14Вони провели там декілька днів, і Фест розповів цареві про справу Павла: ―Є тут один чоловік, залишений Феліксом у в’язниці.15Коли я був у Єрусалимі, юдейські первосвященники та старійшини свідчили проти нього, вимагаючи його засудження.16Я ж відповів їм, що римляни не мають звичаю видавати людину, доки вона не зустрінеться віч-на-віч зі своїм обвинувачем і не отримає можливості захиститися від звинувачення.17Коли вони прийшли сюди, я відразу ж скликав суд та наказав привести цього чоловіка.18Обступивши його, обвинувачі не висунули жодної провини з тих, про які я підозрював;19натомість вони мали деякі суперечки щодо їхньої релігії й щодо якогось Ісуса, Котрий помер і про Якого Павло казав, що Він живий.20Я був розгублений, не знав, як розглянути цю справу, і спитав Павла, чи він бажає піти до Єрусалима й там стати перед судом щодо цього.21Павло ж вимагав, щоб його залишили під вартою на розсуд Августа. Отже, я вирішив відіслати його до Кесаря.22Агриппа сказав Фестові: ―Я хотів би сам послухати цього чоловіка. Фест відповів: ―Завтра почуєш.
Павло перед царем Агриппою
23Наступного дня Агриппа та Вереніка прийшли з великою пишністю та увійшли до зали зустрічі разом із Трибунами та поважними людьми міста. За наказом Феста привели Павла.24Фест сказав: «Царю Агриппо й усі присутні тут із нами! Ви бачите людину, на яку мені скаржилося безліч юдеїв і в Єрусалимі, і тут, вигукуючи, що він не повинен більше жити.25Я ж зрозумів, що він не зробив нічого, вартого смерті; і оскільки він сам вимагав суду в Августа, я вирішив надіслати його до Рима.26Але в мене немає нічого достеменного, про що я міг би написати володареві, тому я привів його до вас, і особливо до тебе, царю Агриппо, щоб після допиту я мав, що написати.27Бо мені здається нерозсудливим надсилати ув’язненого, не вказавши підстав для його звинувачення».