1А через п’ять днів прибув первосвященик Ананій зі старшими та якимсь промовцем Тертилом, котрі скаржилися намісникові на Павла. (Дії 23:2; Дії 25:2; Дії 25:15)2Коли його закликали, Тертил почав звинувачувати, кажучи: Маємо тривалий мир — завдяки тобі, і завдяки твоїй дбайливості цей народ має добробут; (Мт 27:12; Дії 23:30)3це ми, преславний Феліксе, завжди й усюди зі щирою вдячністю визнаємо. (Лк 1:3; Дії 23:24; Дії 23:26; Дії 26:25)4Але щоби довго тебе не турбувати, прошу тебе з властивою тобі доброзичливістю коротко вислухати нас.5Бо знайшовши цього згубного чоловіка, який провокує колотнечу між усіма юдеями в цілому світі, який є провідником назорейської єресі (Пс 1:1; Лк 23:2; Дії 2:22; Дії 15:2; Дії 17:6; Дії 24:14)6та намагався збезчестити храм, ми схопили його [й хотіли судити за нашим Законом. (Дії 6:13)7А тисяцький Лисій, надійшовши з великою силою, вирвав його з наших рук, наказавши його обвинувачам з’явитися до тебе].8Від нього зможеш сам, розпитавши, про все це довідатися, у чому ми його звинувачуємо. (Дії 4:9; Дії 23:30)9Приєдналися і юдеї, стверджуючи, що так воно і є. (Дії 7:1)
Захист Павла
10А Павло, коли намісник дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років є суддею цього народу, відважно себе захищатиму, (Дії 22:1)11бо ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів, як я прийшов у Єрусалим поклонитися. (Дії 8:27)12І ні в храмі, ні в синагогах, ні в місті не знайшли мене, щоб я з кимсь сперечався або зчиняв колотнечу між людьми; (Дії 17:6)13не можуть вони довести тобі й того, у чому тепер мене звинувачують.14Визнаю перед тобою, що згідно із цим напрямом вчення, який вони звуть єрессю, я служу Богові батьків, вірячи в усе, що написано в Законі та в Пророків. (Дії 9:2; Дії 24:5; Дії 26:22; Дії 28:22)15І маю в Бозі надію на те, чого вони й самі очікують: що має бути воскресіння [мертвих] — праведних і неправедних. (Лк 14:14)16І я пильно дбаю про те, щоби завжди мати незаплямовану совість перед Богом і людьми. (Дії 23:1; флп 1:10)17А по багатьох роках прийшов я, щоби принести моєму народові милостиню та пожертвування. (Дії 11:29; Дії 21:26)18При цьому знайшли мене очищеного в храмі, а не з юрбою і не із заколотом. (Дії 21:27)19Деяким же юдеям з Азії належало б перед тобою стати й говорити, коли мають щось проти мене.20Або хай вони самі скажуть, яку неправду знайшли [в мене], коли я стояв перед синедріоном;21хіба що цей єдиний вислів, який я вигукнув, стоячи між ними: Сьогодні ви мене судите за воскресіння мертвих! (Дії 23:6)
Дворічне ув’язнення
22[Почувши це], Фелікс, дуже добре обізнаний із цим напрямом учення, відклав їхню справу, кажучи: Коли тисяцький Лисій прийде, розсуджу вас! (Дії 9:2; Дії 23:24; Дії 23:26)23І він наказав сотникові охороняти його, але дати полегшення і нікому з близьких не забороняти йому прислуговувати [чи приходити] до нього. (Дії 27:3)24А через декілька днів прийшов Фелікс зі своєю дружиною Друзилою, яка була юдейкою, покликав Павла, щоби почути від нього про віру в Ісуса Христа. (Мр 6:20; Дії 24:26)25Коли він говорив про праведність, стриманість та майбутній суд, Фелікс, перелякавшись, відповів: Тепер досить, іди, а відповідного часу я покличу тебе! (Ів 16:8; Дії 10:4; Дії 17:17; 2Пет 1:6)26Водночас він сподівався, що Павло дасть йому грошей, [щоб він його відпустив]. Тому й часто його викликав та розмовляв з ним. (Дії 24:24)27Коли минуло два роки, на зміну Феліксові прибув його наступник Порцій Фест. Та Фелікс, бажаючи догодити юдеям, залишив Павла ув’язненим. (Дії 12:3; Дії 23:24; Дії 25:1; Дії 25:9)
1Через п’ять днів первосвященник Ананія разом зі старійшинами та адвокатом Тертуллом прийшли до Кесарії та перед намісником висунули обвинувачення проти Павла.2Коли Павла покликали, Тертулл почав обвинувачувати його, кажучи: «Тривалий мир ми маємо завдяки тобі, і добрі речі були зроблені для цього народу через твою дбайливість.3Поважний Феліксе! Ми з великою вдячністю завжди й повсюди це визнаємо.4Щоб не затримувати тебе довго, благаю тебе, вислухай нас коротко у своєму милосерді.5Ми з’ясували, що ця людина – бунтівник. Він провокує заворушення між усіма юдеями в усьому світі та очолює назарейську єресь.6До того ж він намагався осквернити Храм. Тому ми його спіймали й хотіли судити за нашим Законом.7Але прийшов Трибун Лісій і силоміць забрав його з наших рук,8наказавши його обвинувачам іти до тебе.[1] Якщо ти його допитаєш, то сам дізнаєшся про все, у чому ми його звинувачуємо».9Інші юдеї теж долучилися до обвинувачень, говорячи, що все це правда.
Павло захищає себе
10Коли намісник подав знак, Павло почав говорити: «Знаючи, що ти вже багато років суддя цього народу, я охоче буду захищатися.11Ти можеш довідатись, що минуло не більше дванадцяти днів відтоді, як я прийшов до Єрусалима на поклоніння.12І не бачили мене, щоб я сперечався з кимось у Храмі або підбурював народ десь у синагогах чи в місті.13Вони навіть не можуть тобі довести того, у чому мене звинувачують.14Але я визнаю, що служу Богові батьків наших згідно з вченням Шляху, яке вони називають єрессю. Я вірю всьому, що записано в Законі та Пророках.15У мене така ж надія на Бога, як і в них, що буде воскресіння праведних та неправедних.16Тому я дбаю про те, щоб завжди мати чисте сумління перед Богом та людьми.17Через багато років я прийшов, щоби подати моєму народові милостиню та принести жертви.18За цим мене й знайшли очищеного в Храмі. Там не було ні натовпу, ні колотнечі.19Це були деякі юдеї з Азії, які мали би бути тут перед тобою, якщо мають щось проти мене.20Або нехай присутні тут скажуть, яку провину знайшли в мені, коли я стояв у Синедріоні.21Хіба що те слово, яке я вигукнув перед ними: „Сьогодні мене судять перед вами за воскресіння з мертвих!“»22Тоді Фелікс, який добре знав про Шлях, відклав суд, сказавши: «Я винесу рішення з вашого питання, коли прийде Трибун Лісій».23Він наказав сотникові стерегти Павла, але надати певну свободу й нікому з його близьких не забороняти, щоб служили йому.24Через декілька днів Фелікс прийшов разом зі своєю дружиною Друзиллою, яка була юдейкою. Він наказав покликати Павла, аби послухати про віру в Ісуса Христа.25Проте коли Павло говорив про праведність, здержливість та майбутній суд, Фелікс злякався й сказав: «Тепер іди! Коли матиму час, покличу тебе».26Він сподівався, що Павло дасть йому грошей, і тому часто наказував привести його та говорив із ним.27Коли минуло два роки, замість Фелікса прийшов Порцій Фест. Бажаючи догодити юдеям, Фелікс залишив Павла у в’язниці.