1Павло, апостол не від людей, не через людину, але через Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих, (Гал 1:11)2та всі брати, що зі мною, — до галатійських Церков:3благодать і мир вам від нашого Бога Отця і від Господа Ісуса Христа, (Рим 1:7)4Який віддав Самого Себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішнього лукавого віку, за волею Бога і нашого Отця, (Рим 12:2; Еф 5:16; 1Тим 2:6; Євр 10:10; 1Ів 5:19)5Якому слава навіки-віків. Амінь[1]. (Рим 16:27)
Євангеліє — не від людей
6Дивуюся, що ви так швидко залишаєте Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, і переходите до іншого євангелія. (2Кор 11:4; Гал 5:8; 1Тим 6:3)7Втім, воно не інше, але є деякі, котрі бентежать вас і хочуть змінити Євангеліє Христа. (Дії 15:1; Дії 15:24; Гал 5:10)8Але якби й ми чи сам ангел з неба благовістили вам щось інше, ніж те, що ми вам благовістили, — нехай буде відлучений! (1Кор 16:22; 2Кор 11:4)9Як ми раніше говорили, я і тепер знову кажу: коли вам хто благовістить щось інше, ніж те, що ви прийняли, — нехай буде відлучений! (2Кор 13:2; Гал 5:3; Гал 5:21; 1Сол 3:4; 1Сол 4:6)10Хіба тепер я покладаюся на людей, чи на Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я і досі догоджав людям, то не був би рабом Христа. (Рим 1:1; 2Кор 5:11; 1Сол 2:4)11Повідомляю вам, брати, що Євангеліє, яке я вам звістив, не від людей. (1Кор 15:1; Гал 1:1; 1Сол 2:13)12Адже я не прийняв його і не навчився від людини, але — через об’явлення Ісуса Христа. (1Кор 11:23; Гал 1:16)
Початок служіння апостола Павла
13Ви чули про моє життя колись у юдействі, що я несамовито переслідував Божу Церкву та руйнував її; (Дії 8:3)14я досягнув у юдействі більших успіхів, ніж багато ровесників мого роду, будучи завзятим прихильником моїх батьківських передань. (Мр 7:5; Дії 22:3)15Коли ж Бог, Який вибрав мене з лона моєї матері й покликав Своєю благодаттю, уподобав (Дії 13:2; Рим 1:1; 1Кор 15:10)16об’явити через мене Сина Свого, щоб я благовістив Його між язичниками, — я не став того часу радитися з тілом і кров’ю (Мт 11:27; Гал 1:12; Гал 2:7)17і не пішов у Єрусалим до тих, які переді мною були апостолами, але я пішов у Аравію і знову повернувся в Дамаск.18Потім, після трьох років, пішов я в Єрусалим, щоби побачити Кифу, і перебув у нього п’ятнадцять днів. (Дії 9:26)19Когось іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. (Дії 12:17)20І те, що пишу вам, — перед Богом пишу, не обманюю. (2Кор 11:31)21Потім я прийшов у землі Сирії та Килікії. (Дії 9:30; Дії 15:23; Дії 15:41)22Церкви Христові в Юдеї не знали мене особисто. (1Сол 2:14)23Вони тільки чули, що той, хто колись переслідував, тепер благовістить віру, яку раніше нищив. (Дії 8:3)24І прославляли через мене Бога.
1Павло, апостол, покликаний не людьми і не людиною, а Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих,2разом з усіма братами. Церквам Галатії.3Благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і від Господа Ісуса Христа,4Який, віддавши Самого Себе за наші гріхи, визволив нас від нинішнього злого віку згідно з волею Бога й Отця нашого,5Якому слава навіки-віків! Амінь.
Немає іншої Доброї Звістки
6Я здивований, що ви так швидко відвертаєтеся від Того, Хто покликав вас благодаттю Христа, заради іншої«доброї звістки».7Насправді іншої немає, але існують деякі люди, які бентежать вас і намагаються змінити Добру Звістку Христа.8Але навіть якщо хтось із нас або ангел із неба буде проповідувати вам добру звістку, відмінну від тієї, яку ми вам проповідували, то нехай буде проклятий!9Ми говорили вже раніше, і я ще раз повторюю: якщо хтось проповідує вам іншу добру звістку, а не ту, що ви прийняли, то нехай буде проклятий!10Чиє схвалення я намагаюся завоювати: людей чи Бога? Хіба я намагаюся догодити людям? Якби я намагався догодити людям, я б не був рабом Христа.
Павло покликаний Богом
11Я хочу, щоб ви, брати, знали, що Добра Звістка, яку я проповідував, не від людей.12Бо я отримав і вивчив її не від якоїсь людини, але через одкровення Ісуса Христа.13Ви чули про мій попередній спосіб життя в юдействі, як я завзято переслідував Церкву Божу й намагався її зруйнувати.14В юдействі я перевершив багатьох моїх однолітків зі свого народу і був надзвичайно ревним до звичаїв моїх предків.15Але коли Бог, Який обрав мене ще до мого народження, покликав мене через Свою благодать, уподобав16відкрити мені Свого Сина, щоб я проповідував Його Добру Звістку серед язичників, тоді я не пішов відразу радитися з кимось із людей,17не ходив також і до Єрусалима, до тих, що були апостолами до мене, але пішов в Аравію і знову повернувся в Дамаск.18Потім, через три роки, я вирушив до Єрусалима, щоб познайомитися з Кифою[1], і пробув із ним п’ятнадцять днів. (Ів 1:42)19Інших же апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.20Я пишу вам і запевняю перед Богом, що не обманюю.21Після того я пішов до земель Сирії та Килікії.22Церкви Юдеї, що в Христі, мене особисто не знали.23Вони лише чули, що той, хто раніше їх переслідував, зараз проповідує віру, яку колись намагався знищити,24і прославляли Бога за мене.