Вихід 7 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Та Господь промовив до Мойсея, кажучи: Ось Я настановив тебе як бога для фараона, а твій брат Аарон буде твоїм пророком. 2 Ти скажеш йому все, що тобі заповідаю, та Аарон, твій брат, говоритиме до фараона, щоб відпустив синів Ізраїля зі своєї землі. 3 Я ж зроблю серце фараона закам’янілим і вчиню Мої численні ознаки й чудеса в Єгипетській землі. 4 Та фараон не послухає вас. Тож Я накладу Свою руку на Єгипет і з Моїми полками виведу Мій народ, Ізраїльських синів, з Єгипетської землі — з великою відплатою. 5 І всі єгиптяни пізнають, що Я — Господь, Який простягнув руку над Єгиптом, і виведу з-поміж них синів Ізраїля. 6 І Мойсей та Аарон зробили так, як заповів їм Господь, — так вони і зробили. 7 А Мойсеєві було вісімдесят років, Аарон же, його брат, мав вісімдесят три роки, коли заговорив до фараона. 8 І сказав Господь Мойсеєві й Ааронові, промовляючи: 9 Якщо говоритиме фараон до вас, кажучи: Покажіть нам ознаку чи чудо, — то скажеш своєму братові Ааронові: Візьми посох і кинь його на землю перед фараоном і перед його слугами — і він стане змієм. 10 Тож Мойсей та Аарон увійшли до фараона й до його слуг і зробили так, як заповів їм Господь. Аарон кинув посох перед фараоном і перед його слугами, — і він став змієм. 11 Та фараон покликав єгипетських мудреців і ворожбитів, і єгипетські заклиначі своїми чарами зробили так само. 12 І кожний із них кинув свій жезл, — і вони стали зміями. Та посох Аарона проковтнув їхні жезли. 13 Однак серце фараона було непохитним, і він не послухався їх, — як і сказав їм Господь. 14 Тож Господь сказав Мойсеєві: Стало нечуйним серце фараона, аби він не відпустив народ. 15 Вранці йди до фараона. Ось він підійде до води, а ти чекатимеш на березі ріки, щоб зустрітися з ним. І візьми у свою руку посох, який перетворювався на змія, 16 і промовиш до нього: Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе, кажучи: Відпусти Мій народ, щоб Мені поклонився в пустелі! І ось, дотепер ти не послухався. 17 Так каже Господь: Із цього дізнаєшся, що Я — Господь! Ось я вдаряю посохом, що в моїй руці, по воді, яка в ріці, і вона перетвориться на кров, 18 і риба, яка в ріці, загине. Тож ріка засмердиться, і не зможуть єгиптяни пити воду з ріки. 19 І Господь промовив до Мойсея: Скажи Ааронові, своєму братові: Візьми свій посох і простягни руку на води Єгипту, на їхні ріки, на їхні канали, на їхні мочарі та на всю їхню стоячу воду — і стануть кров’ю. І буде кров по всій Єгипетській землі — і в дерев’яних, і в кам’яних посудинах. 20 Тож Мойсей і Аарон зробили так, як заповів їм Господь. Аарон перед фараоном і перед його слугами, піднявши свій посох, вдарив ним по воді, що в ріці, — і всю воду в ріці перетворив на кров. 21 І риба, яка в ріці, вимерла, а ріка засмерділася, і єгиптяни не могли пити воду з ріки, — і була кров по всій Єгипетській землі. 22 Те саме зробили і єгипетські заклиначі своїми чарами. Та серце фараона закам’яніло, і він, як і сказав Господь, не послухався їх. 23 Фараон повернувся і ввійшов до свого дому, а над цим він навіть не замислився. 24 А всі єгиптяни почали копати біля ріки, щоб напитися води, бо не могли пити воду з ріки. 25 Минуло сім днів після того, як уразив Господь ріку. 26 І Господь промовив до Мойсея: Увійди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь: Відпусти Мій народ, щоб поклонився Мені! 27 Якщо ж ти не бажаєш відпустити, то ось Я уражу всі твої околиці жабами. 28 І видасть ріка жаб, а вони повилазять і доберуться до твоїх домів, і до твоїх спальних кімнат, і вони повилазять на твої ліжка, і на доми твоїх слуг, і твого народу, і у твої діжки з тістом, і на твої печі; 29 і будуть жаби лазити по тобі, по твоїх слугах і по твоєму народові.