1Видіння Тиру. Голосіть, кораблі Кархидону, бо він загинув, тож більше ніхто не приходить із землі китійців! Його відвели полоненим.2До кого стали подібними ті, хто живе на острові, купці Фінікії, які перепливають море3великою водою, нащадки купців? Як жнива зібрані купці народів.4Засоромся, Сідоне, — сказало море. А твердиня моря сказала: Я не терпіла болів, не народжувала, не вигодувала молодих і не виховала до дозрілого віку дівчат.5Коли ж почується в Єгипті, їх схопить біль за Тир.6Відійдіть, ви, до Кархидону, кричіть, ви, хто живе на цьому острові!7Чи не була вона[1] вашою гордістю, вона, яка від початку, раніше, ніж вона була віддана?8Хто це визначив про Тир? Хіба він не є меншим, чи не має сили? Його купці славні, володарі землі.9Господь Саваот визначив усунути всю гордість славних і без пошани вчинити всякого славного на землі.10Обробляй твою землю, бо й кораблі більше не йдуть з Кархидону.11А твоя рука, яка розгнівила царів, більше не має сили проти моря. Господь Саваот наказав про Ханаана, щоб знищити його твердиню.12І скажуть: Вже більше ви не будете зневажати і чинити неправду дочці Сідону. І якщо відійдеш до китійців, то і там не буде тобі спочинку.13Чи в землю халдеїв, — і вона спустошена ассирійцями, бо її мур повалився.14Голосіть, кораблі Кархидону, бо знищили вашу твердиню.15І станеться, що в той день залишений буде Тир на сімдесят років, як час царя, як час людини. І станеться, що після сімдесяти років Тир буде як пісня розпусниці:16Візьми гусла і мандруй, місто, забута розпуснице! Гарно заграй, багато співай, щоб залишилася пам’ять про тебе!17І станеться, що після п’ятдесяти років Бог зробить відвідини Тиру, і він знову повернеться назад до давнього, і буде торговим центром для всіх царств світу.18І його торгівля і винагорода буде свята Господу. Не для них буде зібране, але для тих, які живуть перед Господом, уся його торгівля, щоб їсти і пити, і насититися на злуку і пам’ять перед Господом.