Єремії 5:1 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Пробіжіться дорогами Єрусалима і роздивіться, і розізнайте, і пошукайте на його площах, чи знайдете того, хто чинить суд і шукає віру? І Я буду милосердний до них, — говорить Господь. 2 Вони говорять: Нехай живе Господь! Та хіба через це не клянуться неправдою? 3 Господи, чи Твої очі — не на вірність? Ти їх карав, а вони не відчували болю! Ти їх знищував, а вони і тоді не забажали прийняти напоумлення! Вони зробили свої обличчя твердішими за камінь і не виявили бажання повернутися. 4 І Я сказав: Вони, напевно, бідні; вони тому безсилі, що не пізнали Господньої дороги і Божого суду. 5 Піду до чоловіків і скажу їм, бо ці пізнали Господню дорогу і Божий суд. Дивлюсь, а вони одностайно розбили ярмо, розтрощили кайдани. 6 Через це на них напав лев із лісу, і вовк губив їх аж до домів, і леопард чатував над їхніми містами. Усі, які виходять з них, будуть впольовані, бо помножили свої беззаконня, зміцніли у своєму відпадінні. 7 За які із цих вчинків буду милосердний з тобою? Твої сини Мене покинули і клялися тими, які не є богами! Я їх нагодував, а вони чинили перелюб і ночували в домах розпусти. 8 Стали жеребцями, які пожадають жінок, кожний іржав до жінки свого ближнього. 9 Хіба за це Я не навідаюся? — говорить Господь, — чи на такому народі не помститься Моя душа? 10 Підніміться на його захисні мури і нищіть, але остаточно не знищуйте! Залиште його підкріплення, бо вони Господні. 11 Адже зовсім знехтував^[1] Мною дім Ізраїля і дім Юди! 12 Вони сказали неправду своєму Господу і заявили: Це не так! На нас зло не прийде, і ми не побачимо меча та голоду! 13 Наші пророки були на вітер, і в них не було Господнього слова. Так з ними і станеться! 14 Через це так говорить Господь Вседержитель: Оскільки ви сказали це слово, то ось Я вклав Мої слова у твої уста як вогонь, а цей народ — дрова, і він їх пожере! 15 Ось Я наводжу на вас, доме Ізраїля, народ здалека, — говорить Господь, — народ, голос чийого язика не було чути. 16 Усі сильні, 17 й вони з’їдять ваші жнива та ваш хліб, і вони поглинуть ваших синів і ваших дочок, і пожеруть ваших овець і ваших телят, і пожеруть ваші виноградники, ваші фігові сади та ваші оливкові дерева. І змолотять мечем ваші сильні міста, на які ви покладали надію. 18 І буде в ті дні, — говорить Господь, Бог твій, — не дам вас на остаточне знищення! 19 І буде, коли питатимуть: Через що зробив нам Господь, Бог наш, це все? — то скажеш їм: Оскільки ви служили чужим богам у вашій землі, саме тому будете служити чужим не у вашій землі! 20 Сповістіть це в домі Якова, і нехай почується в Юди! 21 Послухай же це, народе нерозумний і безсердечний! У них — очі, та не бачать, у них — вуха, та не чують. 22 Хіба Мене не боятиметеся? — говорить Господь, — чи не поважатимете Моєї присутності? Того, Хто визначив пісок за границю морю — вічний наказ, — і воно його не перейде, і забушує, та не зможе, і заревуть його хвилі, та не вийде за його границі! 23 А в цього народу є неслухняне та непокірне серце, і вони відхилилися, і відійшли. 24 І не сказали у своєму серці: Маймо ж страх до нашого Господа Бога, Який дає нам ранній і пізній дощ за часом повноти припису жнив, і Який зберіг нас. 25 Ваші беззаконня відвернули це, і ваші гріхи віддалили добро від вас! 26 Адже в Моєму народі знайшлися безбожні й поставили пастку, щоби знищити людей, і схопили їх. 27 Як наставлена сітка повна пташок, так і їхні доми повні обману. Через це вони звеличилися і збагатилися. 28 І порушували правосуддя, не судили суд сироти і не судили суд вдови. 29 Хіба за це не відвідаю, — говорить Господь, — чи не помститься Моя душа на цьому народі? 30 Жах і жахливі діла сталися на землі. 31 Пророки пророкують беззаконне, а священики при цьому плескають у свої долоні, — і Мій народ таке полюбив! А що робитимете після цього?