Єзекіїла 34:28 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І до мене було Господнє слово, що промовляло: 2 Людський сину, пророкуй проти пастирів Ізраїля, пророкуй і скажи пастирям: Так говорить Господь, Господь: О, пастирі Ізраїля! Хіба пастирі пасуть себе самих? Чи пастирі пасуть овець? 3 Ось ви споживали молоко й одягалися у вовну, і ріжете годоване, та не пасете Моїх овець. 4 Ви не зміцнюєте слабке, і ви не лікували хворе, і ви не перев’язали розбите, і не повернули заблукане, і не шукали згублене, а обклали роботою сильне. 5 І Мої вівці розсипалися, тому що не було пастирів, і стали їжею для всіх диких звірів. 6 І розсіялися Мої вівці по всякій горі й по всякому високому горбі, і по поверхні всієї землі вони розсіялися, і не було нікого, хто шукав би, і нікого, хто би повертав. 7 Через це, пастирі, послухайте Господнє слово: 8 Живу Я, — говорить Господь, Господь, — тому що Мої вівці були на пограбування і Мої вівці були на їжу всім звірам рівнини, тому що не було пастирів, і пастирі не шукали Моїх овець, і пастирі пасли себе самих, а не пасли Моїх овець! 9 Задля цього, пастирі, 10 так говорить Господь: Ось Я проти пастирів і домагатимуся Моїх овець з їхніх рук, і відставлю їх, щоб не пасли Моїх овець, і пастирі більше не пастимуть їх. І вирву Моїх овець з їхніх уст, і більше не будуть їм у їжу. 11 Тому що так говорить Господь: Ось Я домагатимуся Моїх овець і навідаюся до них. 12 Як пастир шукає своє стадо в день, коли є темрява і хмара посеред розлучених овець, так Я шукатиму Моїх овець і заберу їх з усякого місця, куди вони були розсіяні туди в похмурий день темряви. 13 І виведу їх з народів, і зберу їх з країн, і введу їх у їхню землю, і пастиму їх на горах Ізраїля та в долинах, і в усякому поселенні землі. 14 Я пастиму їх на доброму пасовиську, і їхні загороди будуть на високій горі Ізраїля. Там спатимуть і там спочинуть з доброю їжею, і пастимуться на ситому пасовиську на горах Ізраїля. 15 Я пастиму Моїх овець, і Я дам їм спочинок, і вони пізнають, що Я — Господь. Так говорить Господь: 16 Я шукатиму загибле і поверну те, що заблудило, і обв’яжу розбите та підкріплю слабке, і стерегтиму сильного та пастиму їх судом. 17 І ви, вівці, так говорить Господь: Ось Я судитиму між вівцею і вівцею, баранами і козлами. 18 І не досить, вам, що на доброму пасовиську ви паслися, і ви топчете решту пасовиська вашими ногами? І ви пили стоячу воду, а решту розколотили вашими ногами? 19 І Мої вівці випасали топтане вашими ногами і пили воду, сколочену вашими ногами. 20 Через це так говорить Господь, Господь: Ось Я судитиму між сильною вівцею і між слабкою вівцею, 21 тому що ви розпихаєте ребрами та вашими лопатками, і ви кололи вашими рогами, і відпихали всяке немічне. 22 Та Я спасу Моїх овець, і більше не будуть на пограбування, і судитиму між бараном і бараном. 23 І підніму над ними іншого пастиря, і він їх пастиме, Мого раба Давида, і він буде їхнім пастирем. 24 І Я, Господь, буду їм за Бога, а Давид — володарем посеред них. Я, Господь, сказав! 25 І Я заповім Давидові завіт миру, і знищу поганих звірів із землі, і вони поселяться в пустелі, і спатимуть у лісах. 26 І Я дам їх довкола Моєї гори. І дам вам дощ, дощ благословення. 27 І дерева, що на рівнині, дадуть їхній плід, і земля дасть свою силу, і вони поселяться на їхній землі в надії миру, і пізнають, що Я — Господь, коли Я розіб’ю їхнє ярмо. І Я визволю їх з руки тих, що їх гнобили, 28 і більше не будуть на пограбування для народів, і звірі землі більше не поїдатимуть їх. І поселяться в надії, і не буде того, хто злякає їх. 29 І Я підніму їм сад миру, і більше не будуть винищені голодом на землі, і не переноситимуть більше погорду народів. 30 І пізнають, що Я — їхній Господь Бог, а вони — Мій народ, дім Ізраїля, — говорить Господь. 31 Ви — Мої вівці, вівці Мого стада, а Я — Ваш Господь Бог, — говорить Господь.