1Нехай утверджується братолюбність! (1Сол 4:9)2Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. (Рим 12:13)3Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені, — про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. (Мт 25:36; 1Кор 12:26; Євр 10:34; Євр 11:36; Євр 11:37)4Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, і ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. (1Кор 5:13; Еф 5:5)5У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: Я тебе не покину і не відступлю від тебе! (1Тим 3:3; 1Тим 6:8)6Тому ми відважуємося говорити: Господь — мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина? (Пс 117:6)7Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. (Лк 22:26; Дії 8:25; Дії 15:22; 1Кор 11:1; 1Тим 5:17; Євр 13:17; Євр 13:24)8Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий! (Пс 101:28; Євр 1:12; Євр 7:24)9Не піддавайтеся різним чужим ученням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть. (Рим 14:17; 1Кор 8:8; 2Кор 1:21; Еф 4:14; Кол 2:7; Євр 7:18; Євр 9:10)10Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові. (Євр 7:13; Євр 8:5)11Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором.12Тому й Ісус, щоб освятити народ Своєю кров’ю, постраждав поза брамою. (Мт 21:39; Ів 19:17; Ів 19:20; Дії 7:58; Євр 9:12; Євр 10:10)13Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, (2Кор 6:17; Євр 11:26; Об 18:4)14бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. (Євр 2:5; Євр 11:14)15Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я. (Пс 33:2; Пс 49:14; Пс 49:23)16Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові. (Дії 2:42; 2Кор 8:4; флп 4:18; Євр 13:21)17Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм, тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не з зітханням, адже це для вас не корисне. (Лк 16:2; Євр 13:7)18Моліться за нас, бо ми переконані, що маємо добре сумління, у всьому бажаючи поводитися чесно. (Дії 23:1; Рим 15:30; 2Кор 1:12; 1Тим 3:9)19Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був повернений вам. (Флм 1:22)20А Бог миру, Який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Пастиря овець — Господа нашого Ісуса, (Ів 10:11; Рим 10:7; Рим 15:33; Євр 7:14; Євр 7:22; Євр 9:12; 1Пет 5:4)21нехай удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас все, що Йому до вподоби, — через Ісуса Христа, Якому слава навіки-віків! Амінь[1]. (Рим 16:27; 2Кор 5:9; Євр 11:5; Євр 12:28; Євр 13:16)
Закінчення
22Прошу вас, брати: прийміть слова втіхи. Адже я, стисло написавши, послав вам. (Дії 13:15; 2Тим 4:3; Євр 10:25; Євр 11:32; 1Пет 5:12)23Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, — і я разом з ним; якщо він незабаром прийде, то я вас побачу. (Дії 16:1)24Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії. (Євр 13:7)25Благодать з усіма вами! [Амінь]. (Тит 3:15)
1Братерська любов нехай буде між вами.2Не забувайте про гостинність до чужинців, бо так деякі люди, самі того не знаючи, виявляли гостинність до ангелів.3Пам’ятайте про тих, хто перебуває у в’язниці, наче ви ув’язнені з ними, і про тих, хто страждає, бо й ви перебуваєте в тілі.4Шлюб у всіх нехай буде в пошані, а подружнє ліжко залишиться чистим, адже Бог судитиме розпусників та перелюбників.5Не будьте грошолюбними, натомість задовольняйтеся тим, що маєте, адже Бог сказав: «Я ніколи тебе не покину й ніколи тебе не залишу!»[1]6Тому ми сміливо говоримо: «Господь зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина?»[2] (Пс 117:6)7Пам’ятайте про своїх наставників, котрі проповідували вам Слово Боже, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.8Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий.9Нехай вас не вводять в оману всілякими чужими вченнями, бо краще зміцнювати серце благодаттю, а не їжею, яка не принесла користі тим, хто її дотримується.10Ми маємо жертовник, з якого ті, хто служить в Оселі, не мають права їсти.11Адже тіла тварин, кров яких первосвященник вносить у святилище як жертву за гріх, спалюють за межами табору.12Тому й Ісус, щоб освятити людей своєю кров’ю, постраждав поза брамою міста.13Тож виходьмо до Нього за табір, несучи ганьбу, яку Він поніс.14Бо тут у нас немає постійного міста, але ми шукаємо майбутнього.15Отже, приносьмо через Ісуса Богові жертву хвали, тобто плід вуст, які сповідують Його ім’я.16І не забувайте творити добро та ділитися з іншими, бо такі жертви Богові до вподоби.17Слухайтеся своїх наставників і підкоряйтесь їм, бо вони піклуються про ваші душі, як ті, що мають дати звіт за вас перед Богом. Слухайтеся, щоб вони робили це з радістю, а не із зітханням, бо це не корисно для вас.18Моліться за нас, бо ми впевнені, що маємо добре сумління та бажаємо в усьому поводитись правильно.19Особливо прошу вас молитися, щоб я найближчим часом міг повернутися до вас.
Благословення та останні привітання
20Нехай Бог миру, Який через кров вічного Завіту підняв із мертвих нашого Господа Ісуса – великого Пастиря овець,21удосконалить вас у всякому доброму ділі для виконання Його волі й здійснює в нас те, що Йому до вподоби, через Ісуса Христа, Якому слава навіки-віків! Амінь.22Благаю вас, брати, прийміть це слово заохочення, адже я написав вам досить коротко.23Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, і якщо він незабаром приїде, то побачу вас разом із ним.24Вітайте всіх своїх наставників і всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.25Благодать нехай буде з усіма вами.