1Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання. (Дії 6:1; Рим 8:24; 2Кор 4:18; Євр 3:14)2Нею були засвідчені стародавні. (Євр 11:4; Євр 11:39)3Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме. (Пс 32:6; Пс 32:9; Рим 1:20)4Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє. (Мт 23:35; Євр 11:2; Євр 12:24; 1Ів 3:12)5Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.6Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають. (Євр 7:25; Євр 10:35)7Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри. (Пс 36:29; Рим 3:22; Рим 4:13; Євр 11:1; Євр 12:25; 2Пет 2:5)8Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.9Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці, (Євр 6:12)10тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог. (Євр 12:22; Об 21:14; Об 21:19)11Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв. (Рим 4:19; 1Кор 10:13)12І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря. (Рим 4:19)13Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі. (Пс 38:13; Ів 8:56; Еф 2:19; Євр 10:36; 1Пет 1:1; 1Пет 2:11)14Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини. (Євр 13:14)15А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.16Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто. (Мт 22:32; Ів 14:2; Євр 2:11; Об 21:2)17Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина; (Ів 3:16; Як 2:21)18йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок. (Рим 9:7)19Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз. (Рим 4:17; Євр 9:9)20Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.21Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.22Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.23Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя. (Дії 7:20)24Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона; (Дії 7:23)25він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.26Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду. (Пс 68:10; Пс 88:51; Євр 10:35; Євр 13:13)27Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого. (1Тим 1:17)28Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх. (1Кор 10:10)29Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.30Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.31Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними. (Як 2:25)32І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків, (Дії 3:24; Євр 13:22)33які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі, (Пс 14:2; Дії 10:35; Євр 6:15)34згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців. (Пс 45:7)35Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.36Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.37Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені. (Мт 23:37; Євр 13:3)38Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.39І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці, (Євр 10:36; Євр 11:2)40оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення. (Пс 36:13; Євр 12:23)
1Віра – це впевненість у тому, на що ми сподіваємось, і переконливий доказ того, чого ми не бачимо.2Саме такою вірою жили прабатьки й за це отримали схвалення.3Вірою ми розуміємо, що віки були створені словом Божим, так що видиме виникло з невидимого.4Вірою Авель приніс Богові кращу жертву, ніж Каїн. Через віру він отримав свідчення, що він праведний, коли Бог схвалив його дари. І через віру він усе ще говорить, хоч і помер.5Вірою Енох був узятий з цього життя, так що він не побачив смерті. «І не могли знайти його, бо забрав його Бог».[1] Але до того, як він був узятий, він отримав свідчення, що догодив Богові.6Без віри неможливо догодити Богові. Тому кожен, хто приходить до Нього, повинен вірити, що Він існує і що Він винагороджує тих, хто щиро Його шукає.7Вірою Ной, попереджений про те, чого ще не бачив, зі страхом збудував ковчег, щоб врятувати свою сім’ю. Своєю вірою він засудив світ і став спадкоємцем праведності через віру.8Вірою Авраам, коли був покликаний, послухався й вирушив туди, де пізніше отримав спадщину; вийшов, не знаючи, куди йде.9Вірою він перебував в обіцяній землі, як чужинець, і жив у шатрах, як і Ісаак та Яків, які були спадкоємцями з ним за тією ж обіцянкою.10Бо він із нетерпінням чекав міста з вічною основою, архітектором і будівничим якого є Бог.11Вірою також і сама Сара, яка була неплідна, змогла народити нащадка, незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто дав обіцянку.12І ось від однієї людини, та ще майже омертвілої, походили нащадки, численні, як зірки на небі, і такі ж незліченні, як пісок на березі моря.13Усі ці люди померли у вірі. Вони не отримали обіцяного за життя, а лише бачили здалека, визнаючи, що вони чужинці та мандрівники на землі.14Ті, хто так говорить, показують, що вони шукають собі батьківщину.15І якби вони думали лише про батьківщину, яку залишили, вони мали б можливість повернутися до неї.16Але вони прагнуть кращої, небесної батьківщини. Тому Бог не соромиться називатися їхнім Богом, адже Він підготував для них місто.17Вірою Авраам, коли був випробуваний Богом, приніс Ісаака в жертву. Маючи обіцянки, він був готовий принести в жертву свого єдиного сина,18хоча Бог сказав йому: «Через Ісаака буде названо тобі нащадка».[2]19Авраам розумів, що Бог може навіть воскрешати з мертвих, і, образно кажучи, Ісаак і був повернутий йому звідти.20Вірою Ісаак благословив Якова та Ісава на майбутнє.21Вірою Яків перед смертю благословив кожного з синів Йосифа й поклонився Богу, спираючись на верхівку свого посоха.22Вірою Йосиф, помираючи, згадав про вихід синів Ізраїля з Єгипту й дав вказівки щодо поховання його кісток.23Вірою батьки Мойсея, не злякавшись царського наказу, переховували його три місяці після народження, оскільки бачили, що дитина гарна.24Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона.25Він обрав радше страждати з народом Божим, ніж насолоджуватися тимчасовою насолодою від гріха.26Він вважав ганьбу заради Христа ціннішою, ніж скарби Єгипту, адже бачив свою нагороду.27Вірою він покинув Єгипет, не боячись гніву царя. Він був непохитним, бо бачив Невидимого.28Вірою він справив Пасху й окропив кров’ю одвірки, щоб губитель не торкався первістків.29Вірою люди проходили через Червоне море, наче суходолом, а коли єгиптяни спробували це зробити, то потонули.30Вірою стіни Єрихона впали після того, як сім днів ізраїльтяни ходили навколо них.31Вірою блудниця Раав не загинула разом із невірними, оскільки вона з миром прийняла ізраїльських розвідників.32І що я ще можу сказати? Мені б не вистачило часу розповісти про Гедеона, Барака, Самсона та Єфтая, про Давида, Самуїла та пророків,33що через віру завойовували царства, звершували справедливий суд, отримували обітниці, закривали пащі левам,34гасили лють вогню й рятувалися від вістря меча, були зміцнені в немочі й, ставши могутніми у війні, змушували втікати ворожі війська.35Жінки отримували своїх померлих воскреслими з мертвих. Інші зазнали катувань, бо не погоджувались отримати визволення, адже хотіли мати краще воскресіння.36Ще інші зносили знущання, побиття, навіть ланцюги та ув’язнення.37Їх побивали камінням, розрізали навпіл пилою, вони гинули від меча, блукали в овечих і козячих шкірах, жили в нужді та стражданні, були переслідувані.38Світ не був їх гідний. Вони блукали в пустелях і горах, жили в печерах та земних ущелинах.39Усі вони через віру отримали свідчення, що догодили Богові, але ніхто з них не отримав обіцяного,40оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб лише разом із нами вони могли досягти досконалості.