1Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять. (Кол 2:17; Євр 7:19; Євр 8:5)2Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів. (1Тим 3:9; Євр 9:26)3Але в них — щорічне нагадування про гріхи,4оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи. (Євр 7:18; Євр 9:12)5Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло. (Пс 39:7; Мт 9:13; Ів 11:27)6Всепалення[1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.7Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю. (Євр 10:36)8Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі, (Євр 10:5)9а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге. (Євр 10:7)10Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа. (Еф 5:2; 1Сол 4:3; Євр 9:12; Євр 10:14; Євр 10:29; Євр 13:12)11І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів. (Євр 7:18; Євр 7:27)12Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, (Пс 109:1; Мт 22:44; Євр 9:28)13далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.14Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються. (Євр 9:28; Євр 10:10)15Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним: (Євр 3:7)16Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум, (Євр 8:10)17і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня! (Євр 8:12)18А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Нова жива дорога
19Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса — (Еф 1:7; Еф 3:12; Євр 4:16)20новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, — (Ів 14:6; Євр 6:19)21і маючи Великого Священика в Божому домі, (Євр 3:6; Євр 4:14)22приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою. (Еф 5:26; 1Тим 3:9; Євр 4:16; Євр 6:11)23Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв. (1Кор 10:13; Євр 3:1; Євр 3:6; Євр 4:14)24Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл; (Тит 2:14)25не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день. (Мр 13:28; 2Сол 2:1; Євр 3:13; Євр 13:22; Як 2:2)
Не зневажити Духа благодаті
26Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви, (2Тим 3:7; Євр 6:4; 2Пет 2:21)27а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників. (Євр 9:27; Євр 10:31)28Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках. (Пс 108:12)29Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті? (Мт 7:6; Євр 2:3; Євр 7:3; Євр 7:22; Євр 10:10)30Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ. (Пс 134:14; Рим 12:19)31Страшно попасти в руки Живого Бога! (Мт 10:28; Євр 10:27)32Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань: (Євр 6:4; Євр 6:10; Євр 12:4)33або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі. (Лк 23:48; 1Кор 4:9; флп 4:14)34Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі]. (Євр 13:3)35Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди. (Євр 2:2; Євр 4:16; Євр 11:6; Євр 11:26)36Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю. (Лк 8:15; Євр 6:12; Євр 10:7; Євр 11:13; Євр 11:39)37Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться. (Мт 3:11; Ів 14:19; Як 5:8; 2Пет 3:9)38Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому. (Рим 1:17)39Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі. (Лк 21:19; 1Сол 5:9; 1Тим 6:9; 1Пет 1:9)
1Закон, маючи лише тінь майбутніх благ, а не саму сутність речей, ніколи не може одними й тими ж жертвами, що повторюються рік за роком, зробити досконалими тих, що приходять із ними.2Інакше хіба не перестали б їх приносити? Бо ті, що вклоняються, були б очищені раз і назавжди й більше не усвідомлювали б вини за свої гріхи.3Але ці жертви є щорічним нагадуванням про гріхи,4бо неможливо, щоб кров биків і козлів усувала гріхи.5Тому Христос, приходячи у світ, каже: «Не забажав Ти ані жертви, ані дару, але приготував Мені тіло.6Ні цілопалення, ні жертви за гріх Ти не вимагав.7Тоді сказав Я: „Ось Я прийшов, у сувої книги написано про Мене. Я бажаю виконати Твою волю, Боже“».[1] (Пс 39:7)8Спочатку Він сказав: «Ні жертв, ні дарів, ні цілопалень, ні жертв за гріх Ти не бажав і не був задоволений ними», хоча вони й приносилися відповідно до Закону.9Тоді Він сказав: «Ось Я прийшов, щоб виконати Твою волю». Він скасовує перше, щоб встановити друге.10Відповідно до цього волевиявлення ми були освячені жертвою тіла Ісуса Христа раз і назавжди.11Кожен священник щодня стоїть та виконує своє служіння, знову й знову приносячи ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.12Але Христос, принісши одну жертву за гріхи, сів назавжди праворуч від Бога,13і з того часу Він чекає, коли Його вороги стануть підніжком Його ніг.14Бо однією жертвою Він зробив досконалими тих, що освячуються.15Святий Дух нам також свідчить про це, бо сказано:16«Ось Завіт, який Я укладу з ними після цих днів, – говорить Господь. – Я вкладу Мої закони в їхні серця і напишу його в їхньому розумі».[2]17Потім Він додає: «Їхніх гріхів та їхніх беззаконь більше не згадуватиму».[3]18А там, де прощення, жертва за гріх більше не потрібна.
Заклик до наполегливості у вірі
19Отже, брати, маючи можливість завдяки крові Ісуса впевнено увійти до Святая Святих20новим і живим шляхом, який відкритий нам через завісу, тобто через Його тіло,21і маючи Великого Священника над Домом Божим,22наближаймося до Бога зі щирим серцем у повноті віри, очистивши свої серця від заплямованого сумління та обмивши тіла чистою водою.23Непохитно тримаймося надії, яку сповідуємо, бо Той, Хто обіцяв, – вірний.24Пильнуймо й спонукаймо одне одного до любові та добрих справ,25не залишаймо наших спільних зустрічей, як це звикли робити деякі, а заохочуймо одне одного, тим більше, коли бачите, що День наближається.26Бо якщо ми навмисно грішимо після того, як отримали знання істини, то не залишиться вже жертви за гріхи,27а лише страшне очікування суду та палючого вогню, який поглине ворогів Божих.28Бо хто порушував[4] Закон Мойсея, той без милосердя гинув за свідченнями двох або трьох свідків.29Подумайте, наскільки ж суворішого покарання заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, хто не шанує крові Завіту, яка його освятила, і хто образив Духа благодаті?30Бо ми знаємо Того, Хто сказав: «Мені належить помста і відплата»[5] і знову: «Господь судитиме Свій народ».[6] (Пс 134:14)31Страшно потрапити в руки живого Бога!32Згадайте попередні дні, коли, отримавши світло, ви витерпіли велику боротьбу, сповнену страждань,33коли вас публічно піддавали образам і переслідуванням, а часом ви стояли пліч-о-пліч із тими, до кого так ставились.34Ви співчували тим, хто перебував у в’язниці, і з радістю прийняли розграбування вашого майна, знаючи, що ви маєте краще та вічне майно на небі[7].35Тому не залишайте вашої впевненості, яка принесе щедру нагороду.36Вам потрібна наполегливість, щоб виконувати волю Божу й отримати те, що Він обіцяв.37Бо«ще трохи, і Той, Хто має прийти, прийде й не забариться.38Але Мій праведник житиме вірою, і якщо він відступить, Моя душа його не вподобає».[8]39Ми ж належимо не до тих, хто відступає на свою загибель, а до тих, хто має віру та спасіння душі.