Псалом 68 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення. Про тих, які будуть змінені. Псалом Давида. 2 Спаси мене, Боже, бо води досягли вже моєї душі. 3 Я загруз у глибокому болоті — нема на чому стати. Я потрапив на морську глибочінь, і сильна буря налетіла на мене. 4 Я втомився від крику, мій голос охрип, у моїх очах потемніло, а я все надіявся на мого Бога. 5 Тих, які невідомо за що ненавидять мене, стало більше, ніж волосин на моїй голові. Набралися сили мої вороги, які безпідставно мене переслідують. Тоді я платив за те, чого не брав. 6 Боже, Ти знаєш мою безумність, мої провини не приховані від Тебе. 7 Хай через мене не будуть засоромлені ті, які з нетерпінням очікують Тебе, Господи, Господи сил! Хай через мене не вкриються ганьбою ті, котрі Тебе шукають, Боже Ізраїля! 8 Адже за Тебе я переніс зневагу, соромом покрилося моє обличчя. 9 Чужим я став для моїх братів, — чужинцем для синів моєї матері. 10 Адже ревність до Твого дому з’їдає мене, на мене впали зневаги тих, які Тебе зневажають. 11 Упокорив я свою душу постом, — та й це поставили мені в докір. 12 Вдягаю мішковину замість одягу, — я став притчею для них. 13 На мене наговорювали ті, які сидять при брамі, і ті, котрі п’ють вино, співали про мене. 14 Але я зі своєю молитвою — до Тебе, Господи. Це слушний час, Боже! У великому Твоєму милосерді, у правді Твого спасіння вислухай мене. 15 Спаси мене з трясовини, щоб я не загруз, аби визволитися мені від тих, які ненавидять мене, — від глибоких вод. 16 Хай не накриє мене буря водою, не поглине мене глибінь, і хай не стулить наді мною своєї пащі безодня. 17 Вислухай мене, Господи, бо Твоє милосердя добре. У багатстві Своїх щедрот зглянься наді мною. 18 Не відверни Свого обличчя від Свого слуги, бо я в журбі; невідкладно вислухай мене. 19 Зверни увагу на мою душу й визволи її; з огляду на моїх ворогів, врятуй мене. 20 Адже Ти знаєш мою зневагу, сором мій і мою ганьбу. Перед Тобою всі ті, які завдають мені болю. 21 Душа моя розраховувала на зневагу та страждання, тож я з нетерпінням чекав співчутливого, та не було, шукав утішителя — і не знайшов. 22 Дали мені в їжу жовч, і в моїй спразі мене напоїли оцтом. 23 Нехай їхня їжа, що перед ними, стане для них пасткою, відплатою і спокусою. 24 Хай їм в очах потемніє, щоб не бачили, а їхню спину назавжди зігни. 25 Вилий на них Свій гнів, нехай їх охопить обурення Твого гніву. 26 Нехай стане їхнє житло пусткою, і в їхніх оселях хай не буде мешканця, 27 бо вони переслідували того, кого Ти уразив, і біль моїх ран побільшили. 28 Додай беззаконня до їхнього беззаконня, — хай не ввійдуть у Твою праведність. 29 Хай будуть викреслені з книги живих, хай не будуть записані разом з праведними. 30 Я — нещасний і страждаю, та спасіння Твого обличчя, Боже, мені допомогло. 31 Прославлятиму Ім’я Боже піснею, звеличуватиму Його похвалою. 32 І це буде угодне Богові більше, ніж молоде теля, в якого підростають роги й копита. 33 Нехай убогі побачать і зрадіють. Шукайте Бога — і житиме ваша душа, 34 бо Господь почув нужденних і не погордив в’язнями Своїми. 35 Хай величають Його небеса, земля, море і все, що живе в них. 36 Адже Бог врятує Сіон, і міста Юди будуть відбудовані; там оселяться й отримають їх у спадок. 37 Нащадки Його рабів одержать це в спадщину, — ті, які люблять Його Ім’я, оселяться там.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der Sieg Gottes

1 Ein Psalmlied Davids, vorzusingen. 2 Gott steht auf; so werden seine Feinde zerstreut, und die ihn hassen, fliehen vor ihm. (Чис 10:35) 3 Wie Rauch verweht, so verwehen sie; wie Wachs zerschmilzt vor dem Feuer, so kommen die Frevler um vor Gott. 4 Die Gerechten aber freuen sich / und sind fröhlich vor Gott und freuen sich von Herzen. 5 Singet Gott, lobsinget seinem Namen! / Macht Bahn dem, der auf den Wolken einherfährt; er heißt HERR. Freuet euch vor ihm! (Іс 57:14) 6 Ein Vater der Waisen und ein Helfer der Witwen ist Gott in seiner heiligen Wohnung, (Пс 10:14) 7 ein Gott, der die Einsamen nach Hause bringt, / der die Gefangenen herausführt, dass es ihnen wohlgehe; aber die Abtrünnigen bleiben in dürrem Lande. 8 Gott, als du vor deinem Volk herzogst, als du einhergingst in der Wüste, – Sela – (Вих 13:21) 9 da bebte die Erde, / und die Himmel troffen vor Gott – am Sinai –, vor Gott, dem Gott Israels. (Вих 19:16) 10 Du gabst, Gott, Regen in Fülle, und dein Erbe, das dürre war, erquicktest du, 11 dass deine Tiere darin wohnen konnten. Gott, du labst die Elenden in deiner Güte. 12 Der Herr gibt ein Wort – der Freudenbotinnen ist eine große Schar –: (Іс 52:7) 13 Die Könige der Heerscharen fliehen, sie fliehen, und die Frauen teilen die Beute aus. 14 Wollt ihr zwischen den Hürden lagern? / Die Flügel der Tauben sind überzogen mit Silber, und ihre Schwingen schimmern von Gold. (Суд 5:16) 15 Als der Allmächtige dort Könige zerstreute, fiel Schnee auf dem Zalmon. 16 Ein Berg Gottes ist Baschans Gebirge, ein Gebirge, reich an Gipfeln, ist Baschans Gebirge. 17 Was seht ihr scheel, ihr Berge, ihr Gipfel, / auf den Berg, wo es Gott gefällt zu thronen? Ja, dort bleibt der HERR immerdar. (Пс 132:13) 18 Gottes Wagen sind vieltausendmal tausend; der Herr ist unter ihnen, der vom Sinai ist im Heiligtum. 19 Du bist aufgefahren zur Höhe und führtest Gefangne gefangen, du hast Gaben empfangen von Menschen – auch von Abtrünnigen –, auf dass Gott der HERR daselbst wohne. (Еф 4:8) 20 Gelobt sei der Herr täglich. Gott legt uns eine Last auf, aber er hilft uns auch^[1]. Sela. (1Кор 10:13) 21 Wir haben einen Gott, der da hilft, und den HERRN, einen Herrn, der vom Tode errettet. 22 Ja, Gott wird den Kopf seiner Feinde zerschmettern, den Schädel derer, die da fortfahren in ihrer Sünde. 23 Der Herr hat gesagt: Aus Baschan will ich sie wieder holen, aus der Tiefe des Meeres will ich sie holen, 24 dass du deinen Fuß im Blut der Feinde badest und deine Hunde es lecken. 25 Man sieht, Gott, wie du einherziehst, wie du, mein Gott und König, einherziehst im Heiligtum. (2Сам 6:13; Пс 24:7) 26 Die Sänger gehen voran, danach die Spielleute inmitten der Mädchen, die da Pauken schlagen. (Вих 15:20) 27 »Lobet Gott in den Versammlungen, den HERRN, ihr vom Brunnen Israels.« (Іс 48:1) 28 Benjamin, der Jüngste, geht ihnen voran, / dann die Fürsten Judas mit ihren Scharen, die Fürsten Sebulons, die Fürsten Naftalis. 29 Biete auf, Gott, deine Macht, die Macht, Gott, die du an uns bewiesen hast 30 von deinem Tempel her; um Jerusalems willen werden dir Könige Geschenke bringen. (Пс 72:10) 31 Bedrohe das Tier im Schilf, die Rotte der Stiere unter den Kälbern, den Völkern, die da zertreten um des Silbers willen. Zerstreue die Völker, die gerne Krieg führen. 32 Aus Ägypten werden Gesandte kommen; Kusch wird seine Hände ausstrecken zu Gott. (Іс 18:7; Іс 19:21; Іс 45:14; Дії 8:27)

Іс 18:7Іс 19:21Іс 45:14Дії 8:27

33 Ihr Königreiche auf Erden, singet Gott, lobsinget dem Herrn! Sela. 34 Er fährt einher durch die Himmel, die von Anbeginn sind. Siehe, er lässt seine Stimme erschallen, eine gewaltige Stimme. 35 Gebt Gott die Macht! Seine Herrlichkeit ist über Israel und seine Macht in den Wolken. 36 Zu fürchten bist du, Gott, in deinem Heiligtum. / Er ist Israels Gott. Er wird dem Volk Macht und Kraft geben. Gelobt sei Gott!