Зареєструватися безкоштовно

Псалом 57

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 На закінчення. Не призведи до тління. Псалом Давида. Спомин. 2 Чи ви дійсно правду говорите? Чи творите ви праведний суд, людські сини? 3 Та ж у серці ви виношуєте беззаконня на землі, ваші руки сплітають несправедливість. 4 Від народження грішники стали чужими, від материнського лона вони заблукали й говорили неправду. 5 Їхня лють схожа на зміїну, наче в глухої гадюки, яка затикає свої вуха 6 і не чує голосу заклинателів, — чаклуна, майстерного в чарах. 7 Бог [обламає] їхні зуби в їхніх пащах! Господь розтрощив ікла левів! 8 Вони зникнуть, як протікаюча вода. Він триматиме натягненим Свій лук, доки вони не ослабнуть. 9 Щезнуть вони, як розтоплений віск. Упав вогонь, і вони не побачили сонця. 10 Він, перш ніж ваше терня виросте в кущ тернини, — мов живих, наче в гніві, — пожере вас. 11 Зрадіє праведний, коли побачить відплату безбожним. Він омиє свої руки в крові грішного. 12 І скаже людина: є таки нагорода для праведного, є таки Бог, що вершить суд на землі над усіма! 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Псалом 57

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft
1 Ein güldenes Kleinod Davids, vorzusingen, nach der Weise »Vertilge nicht«, als er vor Saul in die Höhle floh. (1Сам 22:1) 2 Sei mir gnädig, Gott, sei mir gnädig! Denn auf dich traut meine Seele, und unter dem Schatten deiner Flügel habe ich Zuflucht, bis das Unglück vorübergehe. (Пс 17:8; Пс 91:1) 3 Ich rufe zu Gott, dem Allerhöchsten, zu Gott, der meine Sache zum guten Ende führt. 4 Er sende vom Himmel und helfe mir / von der Schmähung dessen, der mir nachstellt. Sela. Gott sende seine Güte und Treue. 5 Ich liege mitten unter Löwen; verzehrende Flammen sind die Menschen, ihre Zähne sind Spieße und Pfeile und ihre Zungen scharfe Schwerter. 6 Erhebe dich, Gott, über den Himmel und deine Ehre über alle Welt! 7 Sie haben meinen Schritten ein Netz gestellt und meine Seele gebeugt; sie haben vor mir eine Grube gegraben – und fallen doch selbst hinein. Sela. 8 Mein Herz ist bereit, Gott, mein Herz ist bereit, dass ich singe und lobe. (Пс 108:2) 9 Wach auf, meine Ehre[1], wach auf, Psalter und Harfe, ich will das Morgenrot wecken! 10 Herr, ich will dir danken unter den Völkern, ich will dir lobsingen unter den Leuten. 11 Denn deine Güte reicht, so weit der Himmel ist, und deine Wahrheit, so weit die Wolken gehen. 12 Erhebe dich, Gott, über den Himmel und deine Ehre über alle Welt! 

Die Bibel nach Martin Luthers Übersetzung, revidiert 2017, © 2016 Deutsche Bibelgesellschaft, Stuttgart.
Die Verwendung des Textes erfolgt mit Genehmigung der Deutschen Bibelgesellschaft.

www.die-bibel.de