від Ukrainian Bible Society1Псалом Асафа. Бог богів Господь проголосив і закликав землю від сходу сонця і до заходу.2Із Сіону, що є розквітом Його краси, видимо з’явиться Бог —3наш Бог, — і Він не мовчатиме! Перед Ним палатиме вогонь, а навколо Нього — надзвичайно сильна буря.4Він з висоти закличе небо і землю, щоби судити Свій народ.5Зберіть до Нього Його святих, які уклали з Ним завіт над жертвами;6і небеса проголосять Його правду, адже Бог — суддя. (Музична пауза).7Послухай, народе Мій! Я до тебе промовлятиму, Ізраїлю, Я свідчитиму тобі. Я — Бог, твій Бог.8Я не буду звинувачувати тебе за твої жертви, оскільки твої всепалення постійно переді Мною.9Не прийму телят із твого дому, ні козлів із твоїх отар.10Адже всі звірі в лісі, тварини в горах і воли — Мої.11Мені відомі всі небесні птахи, і краса полів належить Мені.12Коли б Я зголоднів, то тобі не сказав би, адже Всесвіт і все, що в ньому, — Мої.13Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?14Ти в жертву принеси Богові жертву подяки і виконай свої обітниці, дані Всевишньому.15Тож заклич до Мене в дні скорботи, — і Я тебе визволю, і ти Мене прославиш. (Музична пауза).16Бог промовив до грішника: Чому ти розповідаєш про Мої постанови, чому своїми устами постійно згадуєш Мій завіт?17Ти ж зненавидів повчання і відкинув Мої слова.18Коли ти бачив злодія, то біг з ним, і з перелюбниками з’єднав свою долю.19Твої уста повні злоби, а твій язик сплітав оману.20Сидячи без діла, ти наговорював на свого брата, та для сина своєї матері ти був спотиканням.21Ти таке робив, а Я мовчав. І ти в беззаконні вважав, що Я буду подібний до тебе. Я ж докорю тобі й виставлю [твої гріхи] перед твоїм обличчям.22Затямте це собі ви, що забуваєте Бога! Щоби часом Він не спіймав, — і не буде кому врятувати.23Мене прославлятиме жертва хвали: і це та дорога, на якій Я покажу йому Боже спасіння.
1Ein Psalm der Korachiter, vorzusingen, nach der Weise »Jugend«.2Höret zu, alle Völker; merket auf, alle, die in dieser Zeit leben,3einfache Leute und Herren, Reich und Arm, miteinander!4Mein Mund soll Weisheit reden, und was mein Herz sagt, soll verständig sein.5Ich will einem Spruch mein Ohr neigen und mein Rätsel kundtun beim Klang der Harfe.6Warum sollte ich mich fürchten in bösen Tagen, wenn mich die Missetat meiner Widersacher umgibt,7die sich verlassen auf Hab und Gut und pochen auf ihren großen Reichtum?8Kann doch keiner einen andern auslösen oder für ihn an Gott ein Sühnegeld geben (Мих 6:6; Мт 16:26)9– denn es kostet zu viel, ihr Leben auszulösen; er muss davon abstehen ewiglich –,10dass er immer weiterlebe und die Grube nicht sehe.11Denn man wird sehen: Auch die Weisen sterben, / so wie die Toren und Narren umkommen; sie müssen ihr Gut andern lassen. (Екл 2:16; Екл 6:2)12Gräber sind ihre Häuser immerdar, ihre Wohnungen für und für, wenn sie auch ihre Namen ausrufen über Länder.13Der Mensch kann nicht bleiben in seiner Pracht, sondern muss davon wie das Vieh. (Екл 3:19)14Dies ist der Weg derer, die so voll Torheit sind, und das Ende aller, denen ihr Reden so wohl gefällt. Sela.15Sie liegen im Totenreich wie Schafe, der Tod weidet sie, aber die Frommen werden am Morgen über sie herrschen; ihre Gestalt wird vom Totenreich verschlungen; sie hat keinen Bestand.16Aber Gott wird mich erlösen aus des Todes Gewalt; denn er nimmt mich auf. Sela. (Пс 73:24; Ос 13:14)17Fürchte dich nicht, wenn einer reich wird, wenn die Herrlichkeit seines Hauses groß wird. (Йов 21:7)18Denn er wird nichts bei seinem Sterben mitnehmen, und seine Herrlichkeit wird ihm nicht nachfahren. (Екл 5:14; 1Тим 6:7)19Er freut sich wohl dieses guten Lebens, und man preist dich, wenn es dir gut geht. (Лк 12:16; Лк 16:19)20Aber doch fahren sie ihren Vätern nach und sehen das Licht nimmermehr.21Der Mensch kann nicht bleiben in seiner Pracht, sondern muss davon wie das Vieh.