Псалом 131

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 Пісня при підході до храму. Господи, згадай Давида і всю його сумирність;2 як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:3 Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,4 не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,5 доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.6 Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.7 Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.8 Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.9 Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.10 Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.11 Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.12 Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!13 Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:14 Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.15 Щедро поблагословлю[1] впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,16 його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю[2].17 Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.18 Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.

Псалом 131

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft
1 Von David, ein Wallfahrtslied. HERR, mein Herz ist nicht hoffärtig, und meine Augen sind nicht stolz. Ich gehe nicht um mit großen Dingen, die mir zu wunderbar sind.2 Ja, ich ließ meine Seele still und ruhig werden; wie ein kleines Kind bei seiner Mutter, wie ein kleines Kind, so ist meine Seele in mir. (Пс 62:2)3 Israel, hoffe auf den HERRN von nun an bis in Ewigkeit!