Псалом 118 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 ^[1] Алилуя. Блаженні ті, які бездоганні в дорозі, котрі йдуть за Господнім законом. 2 Блаженні ті, які зберігають Його свідчення, — усім серцем вони шукатимуть Його. 3 Адже вони не чинять беззаконня, — вони пішли Його дорогами. 4 Ти заповів ретельно дотримуватися Твоїх заповідей. 5 О, якби мої шляхи були спрямовані на те, щоби дотримуватися Твоїх настанов, 6 тоді мені не соромно буде дивитися на всі заповіді Твої. 7 Буду прославляти Тебе, Господи, чистим серцем, коли навчуся Твоїх справедливих присудів. 8 Я буду дотримуватися Твоїх настанов — лише зовсім не покинь мене! 9 Як молодому зберегти чистим свій шлях? — Лише дотриманням Твоїх слів! 10 Усім своїм серцем шукав я Тебе: не дай ухилитися від Твоїх заповідей. 11 Я заховав Твої слова у своєму серці, щоб не згрішити мені проти Тебе. 12 Благословенний Ти, Господи, навчи мене Твоїх настанов. 13 Своїми устами я звіщав усі присуди Твоїх уст. 14 Дорогою Твоїх свідчень я зрадів, наче всім багатством. 15 Я вникатиму у Твої заповіді й досліджуватиму Твої дороги. 16 Я буду повчатися Твоїми настановами, не забуду Твоїх слів. 17 Пошли нагороду Своєму рабові. Я ж буду жити й дотримуватися Твоїх слів. 18 Відкрий мої очі, аби я побачив Твої дивовижні речі, які у Твоєму законі. 19 Я — чужинець на землі; не заховай від мене Своїх заповідей. 20 Охоплена нетерпінням моя душа, весь час бажаючи Твоїх присудів. 21 Ти докорив гордим, — прокляті ті, хто ухиляється від Твоїх заповідей. 22 Зніми з мене ганьбу і зневагу, адже я прагнув Твоїх свідчень. 23 Хоч вельможі засіли й наговорювали на мене, та Твій раб досліджує Твої настанови. 24 Адже Твої свідчення — повчання для мене, а Твої настанови — радники мої. 25 Моя душа прилипла до землі: оживи мене згідно зі Своїм словом! 26 Я розповів про свої шляхи, і Ти мене вислухав. Навчи мене Своїх постанов. 27 Дай мені зрозуміти дорогу Твоїх постанов, — я буду вникати у Твої дивовижні діла. 28 Поникла від виснаження моя душа: зміцни мене Своїми словами! 29 Відверни від мене шлях неправди, — помилуй мене за законом Твоїм. 30 Я обрав собі дорогу правди, я не забув Твоїх присудів. 31 Я пристав до Твоїх свідчень; Господи, не осором мене. 32 Я побіг шляхом Твоїх заповідей, оскільки Ти зробив моє серце широким. 33 Законом вкажи мені, Господи, дорогу Своїх настанов, — буду шукати її постійно. 34 Пошли мені розум, і буду досліджувати Твій закон, — я зберігатиму його всім своїм серцем. 35 Провадь мене стежкою Своїх заповідей, бо дуже вона мені до вподоби. 36 Прихили серце моє до Твоїх свідчень, а не до користолюбства. 37 Відверни мої очі, щоб не бачили марноти; оживи мене на Своєму шляху. 38 Міцно постав Своє слово Своєму рабові, щоб мав Твій страх. 39 Забери від мене зневагу, якої я побоююся, адже Твої присуди — добрі. 40 Ось, я забажав Твоїх заповідей. У Своїй правді оживи мене. 41 І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, Твоє спасіння — за Твоїм словом. 42 І я дам відповідь тим, хто мене зневажає, бо я покладаю надію на Твої слова. 43 І не відніми назовсім слово правди з моїх уст, бо я надію покладаю на Твої присуди. 44 Тож назавжди збережу Твій закон — навіки, навіки-віків! 45 Я ходив по просторах, бо шукав Твоїх заповідей. 46 Говорив я про Твої свідчення перед царями і не соромився. 47 І вглиблювався я у Твої заповіді, які я дуже полюбив. 48 І я підіймав свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив, — я вникав у Твої настанови. 49 Згадай Своє слово до Твого раба, — ним подав Ти мені надію. 50 Це мене потішило в моєму приниженні, — Твоє слово мене оживило. 51 Горді чинили переступи без міри, та я не відхилився від Твого закону. 52 Я згадав Твої одвічні присуди, Господи, і втішився. 53 Відчай охопив мене через грішників, які залишили Твій закон. 54 Твої настанови були для мене, немов пісня на місці мого поселення. 55 Я і вночі згадував Твоє Ім’я, Господи, я дотримувався Твого закону. 56 Це сталося зі мною, бо я шукав Твоїх настанов. 57 Ти — моя частка, Господи! Я сказав, що буду дотримуватися Твого закону. 58 Від усього свого серця я молився перед Твоїм обличчям: Помилуй мене згідно зі Своїм словом! 59 Я роздумував над Твоїми шляхами, я спрямовував свою ходу до Твоїх свідчень. 60 Я підготувався і не побоявся дотримуватися Твоїх заповідей. 61 Мене опутали сіті грішників, та я не забув Твого закону. 62 Опівночі я підіймався, щоби прославляти Тебе за присуди Твоєї праведності. 63 Я — співучасник усіх тих, які бояться Тебе і дотримуються Твоїх заповідей. 64 Господи, земля повна Твоєї милості. Навчи мене Своїх настанов. 65 Ти, Господи, за Своїм словом зробив добро Своєму рабові. 66 Навчи мене доброти, розуму і знання, бо я повірив Твоїм заповідям. 67 Поки ще я не був упокорений, я чинив переступи; тому я дотримуюся Твого слова. 68 Ти добрий, Господи, тож у Своїй доброті навчи мене Своїх постанов. 69 Проти мене поширилася неправда гордих, та я всім своїм серцем вникатиму у Твої заповіді. 70 Їхні серця затверділи, неначе сир із молока, а я повчався у Твоєму законі. 71 Добре мені, що Ти мене впокорив, щоб я навчався Твоїх настанов. 72 Добрий для мене закон Твоїх уст — кращий за безліч золота й срібла. 73 Твої руки мене створили й мене зробили. Дай мені розуміння, і я навчуся Твоїх заповідей. 74 Ті, які Тебе бояться, побачать мене і зрадіють, бо я надію покладаю на Твої слова. 75 Зрозумів я, Господи, що Твої присуди правильні, і що Ти покарав мене справедливо. 76 Нехай буде Твоя милість втіхою мені — згідно з Твоїм словом до Твого раба. 77 Хай зійдуть на мене Твої щедроти, і я буду жити, бо Твій закон — повчання для мене. 78 Нехай сором покриє гордих, бо несправедливо, беззаконно повелися зі мною. Я ж вникатиму у Твої заповіді. 79 Хай пригорнуться до мене ті, які Тебе бояться і пізнали Твої свідоцтва. 80 Нехай серце моє буде бездоганним у Твоїх настановах, щоб я не був засоромлений. 81 Умліває моя душа за Твоїм спасінням, я покладаю надію на Твоє слово. 82 Мій зір притупився задля Твого слова, запитуючи: Коли мене втішиш? 83 Хоч я став, як той бурдюк на морозі, та настанов Твоїх я не забув. 84 Скільки літ Твоєму рабові? Коли для мене вчиниш суд над тими, хто мене переслідує? 85 Мені беззаконні розповідали байки, — те, що не згідне з Твоїм законом, Господи. 86 Усі Твої заповіді — правда, а мене переслідували несправедливо. Допоможи мені! 87 Ще трохи — і вони мене звели би із землі, та я не залишив Твоїх заповідей. 88 Милістю Своєю оживи мене — і я зберігатиму свідчення Твоїх уст. 89 Господи, Твоє слово навіки залишається незмінним на небі. 90 З роду в рід Твоя правда. Ти заснував землю, і вона стоїть непохитно. 91 За Твоєю постановою існує день, адже все служить Тобі. 92 Якщо би Твій закон не був для мене правилом, я загинув би у своєму приниженні. 93 Повік не забуду Твоїх настанов, бо ними Ти мене оживив, Господи. 94 Я — Твій, спаси мене, бо я дошукувався Твоїх настанов. 95 Мене підстерігали грішники, аби мене вбити, а я вглиблювався у Твої свідчення. 96 Я бачив межу всілякої досконалості, — Твоя ж заповідь надзвичайно широка. 97 Як я полюбив Твій закон, Господи! Весь день він навчає мене. 98 Своєю заповіддю Ти зробив мене мудрішим за моїх ворогів; тож вона навіки моя! 99 Я став розуміти більше, ніж усі мої вчителі, тому що Твої свідчення є для мене повчанням. 100 Я поглибив знання — більше, ніж старці, бо дошукувався Твоїх заповідей. 101 Я утримав свої ноги від усякого поганого шляху, щоби дотримуватися Твоїх слів. 102 Я не ухилився від Твоїх присудів, бо Ти мені дав закон. 103 Які солодкі Твої слова для мого горла, — вони для моїх уст солодші за мед, за вощину з медом! 104 Я отримав розуміння через Твої заповіді, тому я зненавидів усяку дорогу неправди. [Адже Ти мені дав закон]. 105 Твоє слово — світильник для моїх ніг, світло для моїх стежок. 106 Я поклявся і постановив дотримуватися присудів Твоєї справедливості. 107 Я сильно пригнічений. Господи, оживи мене згідно зі Своїм словом! 108 Господи, зволь прийняти добровільні жертви моїх уст і навчи мене Своїх присудів. 109 Моя душа постійно в [Твоїх] руках, тож я не забув Твого закону. 110 Грішники розставили на мене сіть, та я не ухилився від Твоїх заповідей. 111 Я успадкував Твої свідчення навіки, адже вони — радість мого серця. 112 Я спонукав своє серце повік виконувати Твої настанови — задля нагороди. 113 Я зненавидів беззаконних, а Твій закон полюбив. 114 Ти — мій помічник і мій заступник. Я покладаю надію на Твоє слово. 115 Відійдіть від мене ви, які чините лукаве: я буду досліджувати заповіді свого Бога! 116 Підтримай мене згідно зі Своїм словом, і я буду жити; не осором мене в моєму очікуванні. 117 Допоможи мені — і врятуюся; я буду постійно навчатися Твоїх настанов. 118 Ти погордував усіма, які відступили від Твоїх настанов, бо їхні задуми лукаві. 119 Я вважав усіх грішників землі порушниками закону. Тому я полюбив Твої свідчення назавжди. 120 Пройми моє тіло Своїм страхом! Адже я побоявся Твоїх присудів. 121 Я звершив суд і праведність. Тож не видай мене тим, які кривдять мене. 122 Будь запорукою Твоєму рабові на добро. Хай горді не зводять наклепів на мене. 123 Мої очі стомилися за Твоїм спасінням і за словом Твоєї праведності. 124 Учини зі Своїм рабом за Твоїм милосердям, навчи мене Своїх настанов. 125 Я — Твій раб. Дай мені розуміння, щоб я пізнав Твої свідчення. 126 Пора Господу діяти! Вони зламали Твій закон. 127 Тому я полюбив Твої заповіді — більше, ніж золото і топаз. 128 Через це я слідував за всіма Твоїми заповідями й зненавидів усяку неправедну дорогу. 129 Дивовижні Твої свідчення, тому вникала в них моя душа. 130 Ясність Твоїх слів освітить і наставить немовлят. 131 Я відкрив свій рот й хапав повітря, бо так забажав Твоїх заповідей! 132 Поглянь на мене, помилуй мене згідно з Твоїм присудом для тих, які люблять Твоє Ім’я. 133 Спрямуй мою ходу згідно зі Своїм словом, — хай мною не опанує ніяке беззаконня. 134 Визволи мене від осуду людей, і я буду дотримуватися Твоїх заповідей. 135 Засяй Своїм обличчям на Свого раба, — навчи мене Своїх настанов. 136 Потоками полилися з очей моїх сльози, бо ті не дотримувалися Твого закону. 137 Праведний Ти, Господи, і присуди Твої праведні. 138 Ти заповів праведність, — особливим чином Свої свідчення і правду. 139 Мене виснажила ревність за домом Твоїм, бо мої вороги забули Твої слова. 140 Особливо випробуване слово Твоє, тож Твій раб полюбив його. 141 Я — зовсім молодий, зневажений, та я не забув Твоїх настанов. 142 Твоя праведність — вічна праведність, і Твій закон — істина. 143 Мене спіткали клопіт і скрута, та Твої заповіді — повчання для мене. 144 Твої свідчення є вічною правдою. Пошли мені розуміння — і я буду жити. 145 Усім своїм серцем я заволав: Почуй мене, Господи! Я досліджуватиму Твої настанови. 146 Закликав я до Тебе: Спаси мене, і стоятиму на варті Твоїх свідчень. 147 Устав я вдосвіта і проголосив: На Твої слова я покладаю надію! 148 Мої очі прокидалися ще до світанку, щоб навчатися Твоїх слів. 149 Господи, у Своїй милості почуй мій голос і оживи мене за Своїм присудом. 150 Наблизилися до мене ті, які безпідставно мене переслідують, а від Твого закону вони віддалилися. 151 Ти ж, Господи, близько, і всі Твої заповіді — правда. 152 Віддавна я пізнав Твої свідчення, бо Ти їх встановив навіки. 153 Поглянь на моє приниження і визволи мене, адже я не забув Твого закону. 154 Розсуди мою справу і визволи мене, — словом Своїм оживи мене. 155 Далеке від грішників спасіння, бо вони не шукали Твоїх настанов. 156 Твої щедроти численні, Господи. Оживи мене згідно зі Своїми присудами. 157 Багато тих, які переслідують і гноблять мене, але я не відхилився від Твоїх свідчень. 158 Подивився я на відступників і занеміг, адже вони не дотримувалися Твого слова. 159 Поглянь, я ж полюбив Твої заповіді! Господи, оживи мене у Своєму милосерді! 160 Начало Твоїх слів — правда, і всі присуди Твоєї праведності — навіки. 161 Вельможі даремно погналися за мною, адже моє серце побоялося Твоїх слів. 162 Радітиму Твоїми словами, як той, що натрапив на велику здобич. 163 Я зненавидів неправду, — вона стала огидною мені, а Твій закон полюбив я. 164 Сім разів на день я величав Тебе за Твої праведні присуди. 165 Великий мир у тих, які люблять Твій закон, — для них нема спокус. 166 Я очікував від Тебе спасіння, Господи, — я ж полюбив Твої заповіді. 167 Моя душа дотримувалася Твоїх свідчень, — вона надзвичайно полюбила їх. 168 Я зберіг Твої заповіді й Твої свідчення, і всі мої дороги — перед Тобою, Господи. 169 Нехай дійде до Тебе моє благання, Господи. Пошли мені розум за Твоїм словом. 170 Нехай моє прохання долине до Тебе. Визволи мене за Твоїм словом. 171 Хай мої уста заспівають пісню, коли Ти мене навчиш Своїх настанов. 172 Нехай мій язик проголосить Твоє слово, бо всі Твої заповіді — правда. 173 Нехай Твоя рука спасе мене, бо я обрав Твої заповіді. 174 Я покладаю надію на Твоє спасіння, Господи, і Твій закон — наука для мене. 175 Моя душа буде жити і хвалити Тебе, а Твої присуди мені допоможуть. 176 Я заблукав, як загублена вівця. Тож відшукай Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Dankbares Bekenntnis zur Hilfe Gottes

1 Danket dem HERRN; denn er ist freundlich, und seine Güte währet ewiglich. (Пс 106:1) 2 Es sage nun Israel: Seine Güte währet ewiglich. 3 Es sage nun das Haus Aaron: Seine Güte währet ewiglich. 4 Es sagen nun, die den HERRN fürchten: Seine Güte währet ewiglich. 5 In der Angst rief ich den HERRN an; und der HERR erhörte mich und tröstete mich. 6 Der HERR ist mit mir, darum fürchte ich mich nicht; was können mir Menschen tun? (Пс 56:5; Рим 8:31; Євр 13:6) 7 Der HERR ist mit mir, mir zu helfen; und ich werde herabsehen auf meine Feinde. 8 Es ist gut, auf den HERRN vertrauen und nicht sich verlassen auf Menschen. (Пс 146:3) 9 Es ist gut, auf den HERRN vertrauen und nicht sich verlassen auf Fürsten. 10 Alle Völker umgeben mich; aber im Namen des HERRN will ich sie abwehren. 11 Sie umgeben, ja umringen mich; aber im Namen des HERRN will ich sie abwehren. 12 Sie umgeben mich wie Bienen, / sie entbrennen wie ein Feuer in Dornen; aber im Namen des HERRN will ich sie abwehren. 13 Man stößt mich, dass ich fallen soll; aber der HERR hilft mir. 14 Der HERR ist meine Macht und mein Psalm und ist mein Heil. (Вих 15:2) 15 Man singt mit Freuden vom Sieg / in den Hütten der Gerechten: Die Rechte des HERRN behält den Sieg! 16 Die Rechte des HERRN ist erhöht; die Rechte des HERRN behält den Sieg! 17 Ich werde nicht sterben, sondern leben und des HERRN Werke verkündigen. 18 Der HERR züchtigt mich schwer; aber er gibt mich dem Tode nicht preis. (2Кор 6:9) 19 Tut mir auf die Tore der Gerechtigkeit, dass ich durch sie einziehe und dem HERRN danke. 20 Das ist das Tor des HERRN; die Gerechten werden dort einziehen. (Іс 26:2) 21 Ich danke dir, dass du mich erhört hast und hast mir geholfen. 22 Der Stein, den die Bauleute verworfen haben, ist zum Eckstein geworden. (Іс 28:16; Мт 21:42) 23 Das ist vom HERRN geschehen und ist ein Wunder vor unsern Augen. 24 Dies ist der Tag, den der HERR macht; lasst uns freuen und fröhlich an ihm sein. 25 O HERR, hilf! O HERR, lass wohlgelingen! 26 Gelobt sei, der da kommt im Namen des HERRN! Wir segnen euch vom Haus des HERRN. (Мт 21:9; Мт 23:39) 27 Der HERR ist Gott, der uns erleuchtet. Schmückt das Fest mit Maien bis an die Hörner des Altars! (Вих 27:1) 28 Du bist mein Gott, und ich danke dir; mein Gott, ich will dich preisen. 29 Danket dem HERRN; denn er ist freundlich, und seine Güte währet ewiglich.