Псалом 108 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 На закінчення. Псалом Давида. Боже, моєї хвали не обійди мовчанням. 2 Адже уста грішника й уста обманця розкрилися на мене, вони заговорили проти мене підступним язиком 3 і оточили мене ненависними словами, без причини вели боротьбу зі мною. 4 Замість того, щоб любити мене, нападали на мене, а я — молився. 5 Вони віддали мені злом за добро, і ненавистю — за мою любов. 6 Постав же над ним грішника, і нехай диявол стане праворуч від нього! 7 Коли він буде судитися, нехай вийде осудженим, а його молитва нехай стане гріхом. 8 Хай укоротяться його дні, а служіння його нехай забере інший. 9 Хай його сини стануть сиротами, а його дружина — вдовою. 10 Хай сини його, тиняючись, блукають і жебракують, хай будуть викинені зі своїх домів. 11 Нехай лихвар витягне з нього все, що він має, хай чужинці розграбують плоди праці його. 12 Хай не буде в нього захисника, хай не буде того, хто змилосердився би над його сиротами. 13 Діти його хай будуть приречені на вигублення, — в одному поколінні нехай пропаде його ім’я. 14 Нехай згадається перед Господом беззаконня його батьків, і гріх його матері хай не буде стертий. 15 Хай будуть вони постійно перед Господом, і нехай зникне пам’ять про них із землі. 16 За те, що не пам’ятав він чинити милосердя, а переслідував до смерті бідну, вбогу, зранену серцем людину. 17 Він полюбив прокляття, — тож вони зійдуть на нього. Не бажав благословення, — тож воно і віддалиться від нього. 18 Він одягнувся в прокляття, наче в одяг, тож просочилося воно в його нутро, як вода, у його кості, — як олія. 19 Нехай буде воно йому, як плащ, в який одягається, і як пояс, яким постійно підперізується. 20 Ось так перед Господом виглядає справа тих, які неправедно оскаржують мене і наговорюють зло на мою душу. 21 А Ти, Господи, Владико, вчини наді мною милосердя задля Твого Імені, бо добре Твоє милосердя. 22 Спаси мене, адже я бідний і вбогий, — і в мене стривожилося серце моє. 23 Я поник, як зникаюча тінь, мене струсили, як сарану. 24 Мої коліна ослабли від посту, а моє тіло змарніло від браку олії. 25 Тож я став для них посміховиськом: бачили мене і похитували своїми головами. 26 Допоможи мені, Господи, Боже мій, вирятуй мене за Своїм милосердям! 27 Хай дізнаються, що це Твоя рука, що Ти, Господи, зробив це. 28 Вони проклинатимуть, а Ти будеш благословляти. Хай осоромляться ті, які повстають проти мене, а Твій раб радітиме. 29 Щоби вкрилися ганьбою ті, котрі зводять на мене наклепи, хай накриються своїм соромом, наче подвійним одягом. 30 Вельми прославлятиму Господа своїми устами, величатиму Його між багатьма, 31 бо Він став по правиці нещасного, щоб врятувати від тих, які насідають на мою душу.

Lob Gottes und Zuversicht in Kriegsnot