Ісаї 64

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society

1 так, як тане віск від вогню. І вогонь спалить противників, і очевидним буде між ворогами Господнє Ім’я. Від Твоєї присутності стривожаться народи. 

2 Коли звершиш славне, від Тебе гори будуть охоплені тремтінням. 

3 Від віку ми не чули, ні наші очі не бачили Бога, за винятком Тебе, і таких, як Твої, діянь, котрі чиниш для тих, хто очікує милосердя. 

4 Адже Він зустрінеться з тими, хто чинить праведне, і вони пам’ятатимуть Твої дороги. Ось Ти розгнівився, і ми згрішили. Через це ми заблукали. 

5 Ми стали, як нечисте, — ми всі, і вся наша праведність — як ганчірка відлученої через кровотечу. Ми, як листя, облетіли через наше беззаконня, — і вітер нас так віднесе. 

6 І немає того, хто прикликає Твоє Ім’я, і хто пам’ятає триматися за Тебе, бо Ти відвернув Своє обличчя від нас, і Ти видав нас через наші гріхи. 

7 І тепер, Господи, Ти — наш Отець, а ми всі — глина, діло Твоїх рук! 

8 Сильно не гнівайся на нас і не згадуй при кожній нагоді наші гріхи. Тепер же поглянь, адже всі ми — Твій народ! 

9 Місто Твоїх святощів стало спустошеним, Сіон став, як пустеля, Єрусалим — на прокляття. 

10 Наш Святий дім, — слава, яку поблагословили наші батьки, — був спалений вогнем, і все славне впало. 

11 І при всьому цьому, Господи, Ти стримувався і зберігав мовчання, а нас Ти дуже впокорив! 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)

Ісаї 64

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 wie Feuer Reisig entzündet und wie Feuer Wasser sieden macht, dass dein Name kundwürde unter deinen Feinden und die Völker vor dir zittern müssten, 

2 wenn du Furchtbares tust, das wir nicht erwarten, und führest herab, dass die Berge vor dir zerflössen! 

3 Von alters her hat man es nicht vernommen, kein Ohr hat gehört, kein Auge hat gesehen einen Gott außer dir, der so wohltut denen, die auf ihn harren. (1Кор 2:9) 

4 Du begegnest denen, die Gerechtigkeit üben und auf deinen Wegen deiner gedenken. Siehe, du zürntest, und wir sündigten; als du dich verbargst, gingen wir in die Irre. (Вих 32:8) 

5 So wurden wir alle wie die Unreinen, und alle unsre Gerechtigkeit ist wie ein beflecktes Kleid. Wir sind alle verwelkt wie die Blätter, und unsre Sünden tragen uns davon wie der Wind. 

6 Niemand ruft deinen Namen an oder macht sich auf, dass er sich an dich halte; denn du hast dein Angesicht vor uns verborgen und lässt uns vergehen unter der Gewalt unsrer Schuld. 

7 Aber nun, HERR, du bist doch unser Vater! Wir sind Ton, du bist unser Töpfer, und wir alle sind deiner Hände Werk. (Іс 45:9; Іс 63:16; ПлЄр 4:2; Рим 9:21) 

8 HERR, zürne nicht so sehr und gedenke nicht ewig der Sünde! Sieh doch an, dass wir alle dein Volk sind! 

9 Deine heiligen Städte sind zur Wüste geworden, Zion ist zur Wüste geworden, Jerusalem liegt zerstört. 

10 Das Haus unsrer Heiligkeit und Herrlichkeit, in dem dich unsre Väter gelobt haben, ist mit Feuer verbrannt, und alles, was wir Schönes hatten, ist zuschanden gemacht. (Пс 74:7) 

11 HERR, willst du bei alledem noch zögern und schweigen und uns so sehr niederschlagen? 

Die Bibel nach Martin Luthers Übersetzung, revidiert 2017, © 2016 Deutsche Bibelgesellschaft, Stuttgart.
Die Verwendung des Textes erfolgt mit Genehmigung der Deutschen Bibelgesellschaft.

www.die-bibel.de