Ісаї 53 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Господи, хто повірив нашій вістці? І могутня Господня рука кому відкрилася? 2 Він зійшов перед ним, як дитина, як корінь у спраглій землі, у ньому немає ні вигляду, ні слави. І ми його побачили, та він не мав ні вигляду, ні краси. 3 Але його вигляд зневажений, він знесилений понад усіх людей, людина, яка була зранена, і обізнаний терпіти хворобу, бо відвертається його обличчя, він був збезчещений і вважався за ніщо. 4 Він несе наші гріхи і за нас страждає, а ми вважали, що він у болі і в рані, і в скорботі. 5 Він же зранений був через наші беззаконня і терпів хворобу через наші гріхи. На ньому — покарання задля нашого миру, його раною ми зцілилися. 6 Ми всі заблукали, як вівці, кожний збився зі своєї дороги. І Господь його видав за наші гріхи. 7 А він через заподіювання зла не відкриває уст. Як вівця, він був ведений на заріз і, як ягня, без голосу перед тим, хто його стриже, так не відкриває він своїх уст. 8 У впокоренні взято його суд. Про його рід хто розповість? Адже його життя забирається із землі, — через беззаконня мого народу його повели на смерть. 9 І дам нечестивих замість його поховання і багатих — замість його смерті, бо він не вчинив беззаконня, і в його устах не знайдено омани. 10 І Господь бажає його очистити від рани. Якщо дасте за гріхи, ваша душа побачить потомство, яке довго житиме. І Господь бажає забрати 11 страждання його душі, показати йому світло і наповнити знанням, оправдати праведного, який служить для добра багатьом, і він понесе їхні гріхи. 12 Через це він успадкує багатьох і розділить здобич сильних, тому що його душа була віддана на смерть, і він був зачислений до беззаконних. А він поніс гріхи багатьох і через їхні гріхи був виданий.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Aber wer glaubt dem, was uns verkündet wurde, und an wem ist der Arm des HERRN offenbart? (Іс 52:10; Ів 12:38; Рим 10:16) 2 Er schoss auf vor ihm wie ein Reis und wie eine Wurzel aus dürrem Erdreich. Er hatte keine Gestalt und Hoheit. Wir sahen ihn, aber da war keine Gestalt, die uns gefallen hätte. (Іс 11:1) 3 Er war der Allerverachtetste und Unwerteste, voller Schmerzen und Krankheit. Er war so verachtet, dass man das Angesicht vor ihm verbarg; darum haben wir ihn für nichts geachtet. (Пс 22:7; Мр 9:12) 4 Fürwahr, er trug unsre Krankheit und lud auf sich unsre Schmerzen. Wir aber hielten ihn für den, der geplagt und von Gott geschlagen und gemartert wäre. (Мт 8:17) 5 Aber er ist um unsrer Missetat willen verwundet und um unsrer Sünde willen zerschlagen. Die Strafe liegt auf ihm, auf dass wir Frieden hätten, und durch seine Wunden sind wir geheilt. (Рим 4:25; 1Пет 2:24) 6 Wir gingen alle in die Irre wie Schafe, ein jeder sah auf seinen Weg. Aber der HERR warf unser aller Sünde auf ihn. (2Кор 5:21; 1Пет 2:25) 7 Als er gemartert ward, litt er doch willig und tat seinen Mund nicht auf wie ein Lamm, das zur Schlachtbank geführt wird; und wie ein Schaf, das verstummt vor seinem Scherer, tat er seinen Mund nicht auf. (Мр 14:65; Мр 15:4; Ів 1:29; Дії 8:32)

Мр 14:65Мр 15:4Ів 1:29Дії 8:32

8 Er ist aus Angst und Gericht hinweggenommen. Wen aber kümmert sein Geschick? Denn er ist aus dem Lande der Lebendigen weggerissen, da er für die Missetat seines Volks geplagt war. 9 Und man gab ihm sein Grab bei Gottlosen und bei Übeltätern^[1], als er gestorben war, wiewohl er niemand Unrecht getan hat und kein Betrug in seinem Munde gewesen ist. (1Пет 2:22; 1Ів 3:5) 10 Aber der HERR wollte ihn also zerschlagen mit Krankheit. Wenn er sein Leben zum Schuldopfer gegeben hat, wird er Nachkommen haben und lange leben, und des HERRN Plan wird durch ihn gelingen. (Пс 22:31; Мт 20:28) 11 Weil seine Seele sich abgemüht hat, wird er das Licht schauen und die Fülle haben. Durch seine Erkenntnis wird er, mein Knecht, der Gerechte, den Vielen Gerechtigkeit schaffen; denn er trägt ihre Sünden. (Ів 1:29; 1Кор 1:30) 12 Darum will ich ihm die Vielen zur Beute geben und er soll die Starken zum Raube haben dafür, dass er sein Leben in den Tod gegeben hat und den Übeltätern gleichgerechnet ist und er die Sünde der Vielen getragen hat und für die Übeltäter gebeten. (Лк 22:37; Лк 23:33)